Біографія Олександра Шарварка

Олександр Юрійович Шарварок – український письменник – народився 4 грудня 1944 року в смт. Баришівка на Київщині.

Закінчив Баришівську середню школу та факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка (1967).

Працював столяром у радгоспі «Баришівський», на журналістській роботі, редакції газети «Баришівські вісті», відповідальним секретарем газети «Літературна Україна» (1977-1992), завідувачем відділу культури і мистецтва журналу «Київ» (2002-2004), літредактором, заступником головного редактора журналу «Україна» (з 2004).

Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

Першою «путівкою в життя» літературне завдячує В’ячеславу Чорноволу, який 1964 опублікував у газеті «Молода гвардія» конкурсний вірш «Муса Джаліль», який отримав другу премію. Невдовзі в Нью-Йорку (видавництво «Пролог», 1967) вийшла антологія «Шістдесят поетів шістдесятих років», упорядкована Богданом Кравцівим. У передмові до збірника він так відгукнувся на поетичний доробок одного з наймолодших (на тоді) «шістдесятників»: «…автор надиво зрілих і змістом і формою віршів Олександер Шарварок…»

Автор поетичних збірок «Міра вогню» (1980), «Тиждень райцентру» (1983), «Перевесло із маминих рук» (1987), «Піщаний зодіак» (1989), «Де ти був, Адаме?..» (1993), «Всесвітня історія» (1997), «Сліпий дотик» (1997), «Дощ» (2004), «Трикирій» (2005), «Транскрипція часу» (2005), «Послання старого» (2008), роману-паліндрома «Чар Драч» (2006), збірок есеїв «Дзвони. Три етюди про Тараса Шевченка» (1995), «Від Апостола до Яготина. Враження. Настрої. Версії» (2004), «Між полюсами. Павло Тичина у контексті та без» (2006). Автор проєкту й упорядник колективного збірника «Тарас Шевченко в моєму житті» (2004).