Олена Пчілка. Дебора
Біблейський образ
(Посвята Лесі Українці)
Ізраїлю, нещасний люде,
В яку безодню ти упав!
Куди поділись твої люде?
Хто думку, серце їх забрав?
Кругом нікчемність, порожнеча,
Оспалість душ кругом тяжка,
І кров у молодих стареча
По жилах мляво протіка.
Хтож є живий в духовнім гаю?
Хто оживить в около все?
Хто на ратунок свого краю
І тіло й душу понесе?...
А ворог лютий все керує,
Із ханаанських гір, долин,
Все над Ізраїлем панує,
Його до щенту нищить він.
Ізраілеві трощить ліри,
Остатні думи попелить,
Ізраіля гнітить без міри,
Гіркії сльози каже лить.
Ізраїль плаче як дитина,
Безсилі руки простяга, —
Прийшла остатняя година,
Навкруг ратунку він блага.
Деж у пустині крапля мила?
Звідкіль ратунок той прийде?
Де твердая, жадана сила,
Що вгору люд той підведе?
У Ефраімських красних горах,
Де пальма дивная росла,
Там благовістиця Дебора
В самотині своій жила.
Жони проречистої славу
Далеко чули у краю,
І мову праву, не лукаву
Ходили слухати в гаю.
І бачить жінка та змисленна,
Що погибає люд рідний,
Що ніяка душа спасенна
Не зверне камінь той тяжкий,
Із Ефраімської діброви
Дебора віщая прийшла,
І чарівную силу мови
Своєму люду принесла.
Встають похилії розбиті,
На голос дивноі жони, —
Вже корогви святі розвиті,
Устав Ізраіль до війни.
Перед вояцькими юрбами
Дебора славная іде,
І вдохновенними очами
Вперед на ворога веде.
Велика сила чудотворна
Зломила ворогову міць, —
Твердиня падає витворна,
Побудована силоміць
У соромотнюю годину
В краю Ізраіля. — Радій
Тепер, в щасливую хвилину,
Ізраіль, волею владій!
І геть одкинувши кайдани
Ізраіль Господа співа,
На лірах славить, б'є в тімпани,
І до Дебори він взива:
„Зостань ся з нами, славна жено,
Не одвертай свого лиця!
Не маєш в гаю жить нужденно,
Ти годна царського вінця!“
— „О люде рідні!" — проказала
Дебора славлячим братам, —
„Не о величній шані дбала,
Як до послуги стала вам.
„Ні, ні, не славою пишатись
Між вас по скінченій війні,
І не роскошами втішатись
Гадала я в сі щасні дні.
Царський вінець не подобає
Носить Дебориній главі!
Ось вітка пальмова вінчає
Мене, той знак простий любві!...
„У піснях тихих ви Дебору
Згадайте в братньому кругу, —
Вона ж ізнов туди на гору
Піде в свою самотину.
„Най думка вільная ширяє,
Зна втіху горную саму,
З небес глагол святий чуває
І шле народу своєму.
„Най щастя-доля мого люду
Як сонце в ясних небесах
Блищить, і промінне повсюду
По людських точить всіх синах!
„Най же сія вінцем злотистим
Народу слава моєго, —
Я ж у діброві серцем чистим
Молитись буду за його“.
Д. 5. лютого 1887 р.
Твори
Із збірки «Думки-мережанки»
- Перед блакитним морем
- Посмертна шана
- Прощання
- На стріванні
- Люлі, люлі...
- Волинські спогади
- Та вже не ти!
- Надіє, вернися!
- Мій друже!
- Пісні минулого
- Забудь мене
- На спогад Шубертової серенади
- Кохані речі
- З поеми «Козачка Олена»
- На полі честі
- Пророк
- Хатнє багаття
- Гульча
- Заграва ясна
Байки
- Зілля
- Дві зваги й дві слави
- Радощі й смуток
- Найкращі діти
- Котова наука
- Поет
- Баєчка про цуцика і його пані
- Микола й Лиска
- Дрібненькі грушки
- Котик та кухар
- Гнідко та Сірко
- Снігир та Щиглик
- Метелик (Байка)
- Свинка
- Миша – городянка і миша – хуторянка
- Сама з собою
- Чайка
- Орел на визволі
- Байка предковічна
- Найкращі діти - матусі
- Весела пісня
- Маленький вітрячок
- Розділ світа
З незібраних поезій (1886—1913)
- Орел
- Діброва смутная вже листячко ронила
- Минула молодість!.. Мов пісня прошуміла!.
- Золото
- Перед морем
- Не вмре поезія
- Ноктюрно
- До кобзаря
- Осіннє листя
- Краю рідний! Серце рветься
- Миколі Лисенкові
- Сповідь
- Гай-гай, мій гаю красний
- Остання квітка
Інші вірші
- Перший вінок
- Зимовий вечір
- Снігова баба
- З ґринджолятами
- Не ховайся місяченьку
- Новину сьогодні зранку
- Вертаються школярики
- Школярик на виїзді
- Сон
- Зайчатко й хлоп'ятко
- Сніговий дід
- Згуба
- Весняні квіти
- Чарівниця
- Хто ж чарівниця тая мила
- Діточкам
- До діточок
- Доки мені, неборачку...
- Вишеньки-сережки
- Пісенька
- Змислений котик (Тямущий котик)
- Зайчик-Джигунчик
- Котик-мурчик
- Мудра кицька
- Співаки
- Сусіди
- Хатні музики й слухачі
- Мама й доня
- Іванко
- Метелик
- Сестричка й братик
- Поворіт
- Покута (Хворий котик)
- Дітвора
- Івасик
- Як швидко літо проминуло
- Змінилося все
- Сонечко
- Безконечна пісенька
- Безконечна казочка
- Був собі дід Нетяжка (Цікава казочка)
- Морквяний вояк
- Вітер
- Додому!
- Дивні пригоди
- Дивна хатка
- Хутірські прибадашки (Іду я та й іду...)
- Веснянка
- Я дівчина невеличка
- Я дівчина чепурушка
- Гарбузова родина
- Старосвітська пісенька
- Дитяча пісенька
- Лелека
- Безжурна
- Журавель
- Чорногуз, боягуз!
- Миші
- А горобчик до синички ходив
- Голоміз, голоміз
- Дала мені моя мати
- Дала мені мати корову
- Іди, іди, дощику
- Тепера, синичко-сестричко
- Сімейка
- Хазяйство
- Чи є в світі де такії молодці
- Перший зубок
- Прибадашки
- Як задумав боровик
- Пісеньки до сну
- Казочка про діда, про бабу та про курочку рябу
- Пісенька (Два півники, два піники)
- Полтавський жартик
- Стоїть гора високая
Оповідання
- Соловйовий спів
- Рятуйте!
- Біла кицька
- Артишоки
- Збентежена вечеря (Різдвяна пригода)
- Півтора оселедця (Пригода з нашої бувальщини)
- Сосонка
- Товаришки
- Малий музика Моцарт
- Увінчаний співець
- На хуторі
- Хлопчик та ведмідь
- Премудра приповість
- Пожди, бабо, нових правів
- Мишача рада
- Рябко
- Куликове болото
- Найгірші вороги
- Мар'їне багатіння
- Чад:
Малі жанри
Поеми
Переклади та переспіви
- Анчар
- От знову завітав я
- Ні, не тебе так щиро я люблю
- Весняним ранком
- Той мого божевілля бажав
- Друже, брате, замучений брате, сумний! (З С. Надсона)
- Краю рідний, здоров! (З С. Надсона)
- В пам'яткову книжку Зосі (З Ю. Словацького)
- Стокротки (З Ю. Словацького)
- Там, коли будеш, в моїй тій країні (З Ю. Словацького)
- Розстання (З Ю. Словацького)
- Пісня (З Ю. Словацького)
- Співець (З Владислава Сирокомлі)
- З пісень раба (Із Сватоплука Чеха)
- Дедал і Ікар (З Овідія Назона)
- До Ліни (З Й.-В. Гете)
- Коханець у всіх постатях (З Й.-В. Гете)
- Весняні співи (З Г. Гейне)
- Ні, серце, не журюся (З Г. Гейне)
- Діти (З Віктора Гюго)
- Як тут душа всяка — на щастя (З Віктора Гюго)
- Край вази, де квітки все берегла, ти гралась (З Сюллі Прюдома)
- Мій друже! Так я долю знаю добре (З Віктора Гюго)
- З італійської
П'єси
- Сужена - не огужена!
- Світова річ
Казки
- Журавель та чапля
- Горобець та билина
- Ворона й Рак
- Морозова кара
- Жадний чоловік та гадюка
- Пан Коцький
- Солом'яний бичок
- Лисичка-сестричка й вовк
- Лисичка в суддях
- Зайчик
- Лисиччина учта
- Казочка про Козу-Дерезу
- Про пастуха
- У пригоді
- Дідова рукавичка
- Про дідову дочку та бабину дочку
- Добрана пара
- Казочка про Коржика
- Казочка про Котика й Півника
Критика
- Олена Пчілка про світ дитини
- Олена Пчілка: частіше доторкатись до народних джерел
- Подвижницька діяльність Олени Пчілки
- Мовностилістична канва художньої прози Олени Пчілки
- Образи жінок-патріоток у прозі Олени Пчілки
- Духовна та інтелектуальна емансипація жінки у творах Олени Пчілки
- Олена Пчілка – шевченкознавець і громадський діяч
- «Молода Україна» Олени Пчілки та її погляди на проблеми дитячого читання
- Жанрова природа драматичних творів Олени Пчілки
- Комедія Олени Пчілки “Світова річ”: тематично-структурні зміщення
- Художня проза Олени Пчілки (історико-літературний шкіц)
- Ірина Щукіна про твір На спогад Шубертової серенади
- Церковні коляди: проблема побутування і фольклоризації (на основі студії Олени Пчілки “Украинские колядки”)
- Спільність генези колядок, веснянок та весільних пісень (на основі розвідки Олени Пчілки “Украинские колядки”)
- Журнал «Молода Україна» Олени Пчілки в історії розвитку дитячої літератури
Відео
