26.09.2021
Олена Пчілка
eye 168

Край вази, де квітки все берегла, ти гралась

Олена Пчілка. Край вази, де квітки все берегла, ти гралась

(З Сюллі Прюдома)

Край вази, де квітки все берегла, ти гралась
І віяльцем ту вазу вдарила недбало,
Розколина малесенька на вазі тій зосталась.
З тих пір минуло скілька днів;
Забуттям шкода та твоя давно покрита.
А вазі вже прийшла негадана біда:
Зав’яли в ній квітки, як витекла вода...
Не руш її — вона розбита!
Так серця мойого торкнулася ти раз,
Його вразила ти, моя кохана,—
З тої пори від тих гірких образ
Зосталась у йому довічна рана.
Так само серце б’ється і живе,
Од всіх його страждання скрите,
Та серце все болить і кров з його пливе.
Не руш його — воно розбите!

Читати також


up