03.10.2021

Олена Пчілка

Олена Пчілка. Загадки

1. Стоїть півень над водою з червоною бородою,— хто не йде, за борідку щипне.

2. За лісом за пралісом золота діжа сходить.

3. Без рук, без ніг — на тин лізе.

4. Стоїть над водою, киває головою.

5. Маленький, горбатенький, усе поле обскаче; наробившись, натомившись, на цілий рік спати ляже.

6. В одній бочечці два пивця та й не сколочуються разом.

7. Латка на латці, а всередині — гризь!

8. На полі був я синенький,
Край води був я біленький,
Опинився в човнику швиденькім,
Потім під ножиком гостреньким.

9. Держать мене на цепу,
У темній неволі,
Чи то за те, що я людям
Угадую долі?
І за працю, і за сон,
І за їх учіння,
Я і долю, і недолю,
І працю, і вчіння —
Все я людям угадую,
Та учу й терпіння.
Не вгаває моє серце
День і нічку бити,
Коли ж мене забувають,
Перестаю жити!

10. Іде чоловік у ліс — дивиться в село; іде чоловік у село — дивиться в ліс.

11. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті.

12. Діти батька створили.
Угадайте — як се так?
Які діти й який батько?

13. Хто це так каже:
— Візьми молоток,
Набий мене в лобок,—
Я тобі годитиму,
Ще краще робитиму.

14. Сімсот хрестів,
або й більше
Укупочці маєш,
Коли будеш пильно шити,
То всі познімаєш.

15. Хто то такі:
Один з горя побіліє,
Другий — червоніє.

16. Солоне — а не сіль,
Біжить — не річка,
Блищить — а не злото.
Дай, боже, вгадати, та
Менш його знати!

17. Невеличке та гостреньке,
Залізненьке, дешевеньке,
Як в калюжу його вмочиш,
То розкаже все, що схочеш.

18. Два братики — попереду,
А два доганяє;
Як один тільки пристане,
То всіх запиняє.

19. Без рук, без ніг — на горище збіг.

20. По білому полю чорне насіння, хто його сіє — той розуміє.

21. Лежить гася —
простяглася.
Як устане,
То й до неба дістане.

22. Від чого гуска пливе?

23. Біле, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть.

24. Несу, несу — не винесу,
Мету, мету — не вимету.

25. Мовчить, а сто нерозумних навчить.

26. Без рук, без сокири збудована хата.

27. Без ніг ходить, без коріння росте.

28. Хоч я з дерева, з соломи, та ніколи не згорю.

29. Два рази народився,
Хоч в школі не учився,
А години знає.

30. Чи можливо, щоб одна та одна було одинадцять?

31. Хто на Вкраїні і тепер не випускає гетьманської булави?

32. У кого голова на ніжці?

33. Ішов чоловік і жінка вулицею, підходили до своєї домівки, побачила їх у вікно дитина й гукнула: «Добридень вам, татусю й мамусю!» Одначе то не був їх син. А хто ж то був?

34. І хорошая каблучка,
Тільки не на палець.-
Дарма! Візьме молоденький,
Та візьме і старець.
Мов би всяк утіху має,
Перстеня приймає,
Та подержить у руках —
Зараз поламає.

35. Як я літаю.
То спокою не маю:
Ви за мною бігаєте.
А як моє чадо
До вас лізти радо,
Ви його об землю кидаєте.
Отак бува в літі.
Де ж та правда в світі?

36. На вогні мокне, у воді сохне.

37. Шість ніг і два роги,
В садок не пита дороги.

38. У білій свитці
І в білій намітці * —
Баба стояла,
На мир позирала;
Як змотала з сонця
Ясні волоконця,
То десь і пропала —
І сліду не стало!
Бігти б туди,
Не знати куди!

*Намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав’язують поверх очіпка голову заміжні жінки.

39. Хто двічі родиться, а раз на світі живе?

40. Що в хаті не люди зробили?

41. Ні небо, ні земля, а щось тверде і біле, троє по нім ходять і одного водять; двоє доглядає, одно поганяє.

42. Було біленьке —
Стало рябеньке.
Куди не завітає,
Всяк його приймає.
Чи бреше, чи правду
Комусь промовляє,
Та всяк переслуха,
Очей не спускає,
Огляне спереду,
Огляне й ззаду,
Та втіху достане,
А, може, й досаду!
Сяке не таке —
Що ж воно таке?

43. Хто літає, крил -не має,
Але крила підіймає?

44. Угадайте, хто такий,—
Череватий та гладкий:
Чолом каші він напреться
Чи горохом геть напхнеться,
Або рибку пожує —
Все поживок йому є.
А як маку десь добуде,
Молодцем тоді він буде —
В боки візьметься мерщій.
Ну-те, хто вгада хутчій?

45. Хлопець Мартин
Позирає через тин.
Каже дівка Гапка:
— В тебе гарна шапка!
Ще ж і жовта китиця
Проти сонця світиться!
Та прилетять горобці,
Буде тобі, як вівці
Від сірого вовка! —
Що то за примовка?

46. Летіло стадо гусей, а назустріч йому летів один гусак і каже:

— Здорові були сто гусей!

Тоді старий з гусей каже:

— Здоров був і ти! Тільки нас не сто, а якби стільки, та півстільки, та чвертьстільки, та ще й ти з нами, то тоді тільки було б сто.

Скільки ж гусей летіло?

47. Коли коні їдять і набік глядять?

48. Коли гусяче пір’я бува розумніше за гуску?

49. Як його написати «суха трава», щоб було всього 4 букви?

50. Яке дерево з корінням росте вгору?

51. Коли кинути камінь у Чорне море, який він буде?

52. Як із «меду» і «мухи» зробити ім’я турецького султана?

53. Яке хлоп’яче ім’я можна читати з обох боків, вперед і назад, і все буде виходити однаково те саме ім’я?

54. Під який кущ заєць ховається, як дощ іде?

55. Ішло дві матері, дві дочки і онука, скільки було всіх душ?

56. Якої риби в річках найбільше?

57. Який звір найбільше схожий на кота?

58. Чи хто бачив, щоб ключ летів?

59. Якої хвороби не бува на землі?

60. Як перевезти?

Якомусь чоловікові треба було перевезти з одного берега на другий вовка, козу й капусту. Тільки всього вкупі не можна було везти, бо човник був маленький, треба було везти не разом, але як саме перевезти, щоб вовк не з’їв кози, а коза капусти? Ану-те, вгадайте!

61. По якому се?
— Сестри-вечір, добрички!
Чи не телячили моєї бачки?
— Телячили, телячили!
Під нашим ночом стогувала.
— Де ж вона?
— Задерла лози та побігла в хвіст.

62. По якому се і що воно таке:

«Борщів як три не поденькуєш,

На моторошні засерчить,

І зараз тяглом занешкуєш,

І в буркоті закендюшить.

Коли ж що напхом з’язикаєш

І в тереб добре зживотаєш,

То на веселі занутрить.

Об лихо вдаром заземлюєш,

І весь забуд свій зголодуєш,

І біг до горя зачортить.

Та що абищо ти верзялом,

Не казку кормом солов’ять,

Ось ну, закалиткуй брязкалом,

То радощі заденежать.

Коли давало сп’ятакуєш,

То може чуло зновинуєш».

ШАРАДИ

63. П’ять у себе буков маю,
В цілому — і вас злякаю,
Бо я вцілому — вояк,
На коні сиджу отак!
А коли ж єдину букву
Ви одкинете в кінці,
То тоді тихенько стану
Я своячкою — вівці.

64. Додайте спереду по 2 потрібні літери:
л и н а — зілля,
рожева ягода,
кущ, що цвіте, у лузі,
інакше — «яр»,
добра земля;
по 3 літери:
росте у землі,
ягода чужоземна,
має в собі 60 секунд.

65. Ось візьміте одно слово —
Із трьох буков лиш воно;
Ви на різнії початки
Його знаєте давно:
Як почнете з букви Д —
Буде велетень гаїв;
Як почнете з букви Ч —
Було в славних козаків;
Як почнете з букви 3 —
То дай бог, щоб не болів!

66. Додайте спереду по одній потрібній букві
...л и н а — дерево таке.
...лина — нею хату мажуть.
...л и н а — є у роті.

67. Коли на П ся зачинає,
То кажде древо його має;
Як замість П ти Д положиш,
То з його брата ночі зробиш.

68. Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди-туди зазирає,
На морозі замерзав,
Бо одежини не має.-Що воно таке?

69. Маю ніжки, не хожу,
Нехай мене просять,
Отож мене з повагою
По-під руки носять,
Голова в мене чужа,
Та добре розсудить,—
Всю громаду напою,
А пьяна не буде.

ВІДГАДКИ

1. Калина.

2. Сонце.

3. Гарбузиння.

4. Береза.

5. Серп.

6. Яйце.

7. Капуста (листя й качан).

8. Льон (цвіт і полотно).

9. Кишеньковий годинник.

10. Сокира.

11. Віник.

12. З копиць стіг.

13. Коса до косіння.

14. Клубок ниток.

15. Буряк і рак — варені.

16. Сльози.

17. Перо до писання.

18. Колеса в возі.

19. Мішок.

20. Писання.

21. Дорога.

22. Гуска пливе від берега.

23. Гуска.

24. Проміння на долівці.

25. Книжка.

26. Гніздо.

27. Хмара.

28. Попіл.

29. Півень.

30. Як написать одну коло одної.

31. Гетьман Богдан Хмельницький, що стоїть у Києві на Софіївській площі (тепер площа Богдана Хмельницького).

32. У грибка.

33. То була дочка.

34. Бублик.

35. Метелик і його «чадо» — гусениця.

36. Віск.

37. Жук.

38. Баба з снігу.

39. Всяка птиця.

40. Павутиння.

41. Папір; троє пальців «водять» перо; двоє очей «доглядає»; голова «поганяє».

42. Лист писаний.

43. Вітер — підіймає крила вітрякові.

44. Пиріжок — з кашею, з горохом, з усячиною; як з маком, то буває прорізаний та переп’ятий, мов убоки взявся.

45. Соняшник.

46. Всіх гусей летіло — 36. Отже було 36, а якби ще стільки (36) та півстільки (18), та чвертьстільки (9), та ще 1 (що питав), то й вийшло б 100 гусей.

47. Коні тоді дивляться набік, як солому їдять,— оглядаються; чи не дадуть їм чого кращого.

48. Тоді,як ним пишуть (Раніше писали гусячими перами.)

49. Сіно.

50. Всяке дерево.

51. Мокрий.

52. Мухамед.

53. Пилип.

54. Як дощ іде, то заєць ховається під кущ — мокрий, бо тоді всі кущі мокрі.

55. Ішло всіх троє: стара жінка з дочкою, а та дочка вела свою маленьку дочку, та й виходить, що було дві матері, дві дочки і одна онучка.

56. Мокрої.

57. Кит.

58. Можна бачити, як летить ключ журавлів або диких гусей.

59 На землі не буває «морської» хвороби.

60. Перевезти треба так: перше довезти на той берег козу, а вовка покинути з капустою, потім повезти на другий берег капусту, а козу взяти назад, потім привезену козу покинути на цьому березі, а на той берег одвезти вовка (тоді він буде там з капустою), а далі перевезти козу.

61. По-тарабарськи.

62. Се був уривок з віршованого оповідання «Енеїда», що написав перший український письменник Іван Котляревський. Це ніби-то ворожка Сивіла так говорила хлопцеві Енеєві; мова це таки українська, тільки слова перекручено, на жарти, а значить воно ось що:

«Деньків як три не поборщуєш,

На серці моторошно стане,

І зразу у кишках потягне,

І в кендюсі забуркотить.

Коли ж що язиком напхаєш

І у живіт втеребиш добре,

То у нутрі повеселіє.

Тоді об землю лихом вдариш,

І голод свій увесь забудеш,

І горе к чорту забіжить.

Та що абищо тут верзякать,

Не казкою кормлять солов’я;