17.09.2021
Олена Пчілка
eye 411

Олена Пчілка. Остання квітка

1
Поділитися:
Олена Пчілка. Остання квітка
Оновлено: 18.07.2025

Сонет

Останній усміх змерлої природи
— Маленька квіточка гвоздичка процвіла
І з листя в’ялого голівку підвела,
Немов соромлячись своєї вроди.

Малесенька! Навіщо процвітаєш?
Навколо все у кольорах жалібних.
Гарячих поцілунків не зазнаєш
Коханця-сонця на устах жадібних.

Змарніло все... Коли ж мандрівець дужий
На тебе кине погляд свій байдужий,
То тільки жаль в душі його проснеться...

Нащо — коли краси доба минула —
Та іскорка життя й краси свінула!
То смерть зловісним усміхом сміється...

Пізня осінь, 1913

Біографія

Твори

Із збірки «Думки-мережанки»

Байки

З незібраних поезій (1886—1913)

Інші вірші

Оповідання

  1. Глава І
  2. Глава ІІ
  3. Глава ІІІ
  4. Глава ІV
  5. Глава V

Малі жанри

Поеми

Переклади та переспіви

П'єси

  1. Дія І
  2. Дія ІІ
  3. Дія ІІІ
  4. Дія ІV
  5. Дія V

Казки

Критика

Відео

Фотографії Олени Пчілки

Читати також


up