Війна, кохання, перемога. Інна Гончар

Я вкотре подумки — до Бога…
Все ті ж слова, та інший звук.
Війна, кохання, Перемога 
І серця зраненого стук.

Стиска єство нова тривога:
«Ти як?» схвильовано летить.
Війна, кохання, Перемога,
В онуках виміряна мить!

Весна все ближче до порога,
Уже й підсніжники цвітуть.
Війна, кохання, Перемога —
Розтане лютого вся лють!

Життями встелена дорога,
Бідою — долі молоді.
Війна, кохання, Перемога,
Щоразу спогад про «тоді…».

Дивлюсь до неба голубого,
Сльозу ковтаю і молю:
— Війна, кохання, Перемога,
Усе, що маю і люблю!

Щодень підкошує нам ноги,
А віра сили додає.
Війна, кохання, Перемога 
І Україна в серці є!