Надіслав дівчині вірш
Денис Лукін
Надіслав дівчині вірш, без імені автора. Вона запитала:
— Гарно, а чий це?
— Я думав, ти здогадаєшся...
— Я не така обізнана в цьому плані, як тобі могло здатися.
Настрій був трохи пожартувати.
Я написав:
—Будь ласка, читай більше заради мене! Кожного дня.
В той момент я відчув в собі потенціал до створення релігійних організацій і тоталітарних сект. «Церква щоденного читання імені Дениса Лукіна».
Приємно знати, що люди щось роблять заради тебе. У славу твою...
Ніби це я вигадав алфавіт, і з кожним прочитаним словом у світі мені капає відсоток...
Фінікійці, сорян!
Уявляю собі ту дівчину, покірну адептку нового віровчення. Вечір. Самотньо. Хочеться чимось зайнятись цікавим. Тикток? Серіальчик? Пограти з котом? І тут вона згадує моє відкрите, усміхнене обличчя... Мій ясний, живий погляд... Зітхнувши приречено і вдоволено, вона бере з книжкової полички чергову збірку поезії...
Instagram @deni_look_in
