Синтаксично-стилістичні репрезентативи комунікативної інтенції мовця в романі Патріка Вайта «The Eye of the Storm»

Ірина Шуляк, Ірина Томчук

Статтю присвячено дослідженню лінгвістичного статусу комунікативної інтенції на сучасному етапі розвитку науки про мову. Комунікативну інтенцію проаналізовано за антропоцентричними, комунікативними та прагматичними параметрами. Комунікативно-прагматичний аспект дослідження дозволяє вивчати комунікативну інтенцію з позиції її носія (мовця) і того, хто її сприймає (співрозмовника), у співвідношенні з мисленнєвими процесами комунікантів та у зв’язку з різноманітними екстралінгвальними факторами вербальної взаємодії. Комунікативна інтенція ефективно реалізується мовцем у дискурсивних висловленнях, таким чином репрезентуючи характер персонажного діалогічного мовлення. Дослідження комунікативної інтенції з огляду на її лінгвопрагматичні особливості здійснено зі застосуванням дескриптивного, контекстуального та інтерпретаційного методів аналізу, що дозволяють виявити й осмислити її у вербальній взаємодії. З’ясовано типи комунікативних інтенцій мовця в романі Патріка Вайта «The Eye of the Storm», а саме: інформативні, спонукальні та емоційно-оцінні, та описано їх прагматичні функції у сформованих комунікативних ситуаціях. У статті встановлено й охарактеризовано зв’язок стилістичних засобів у реалізації комунікативних кроків учасників вербальної інтеракції. Визначено, що засобами реалізації комунікативної інтенції мовця в англомовному художньому дискурсі Патріка Вайта є синтаксично-стилістичні засоби, які наповнюють, розширюють, інтенсифікують та уточнюють комунікативні наміри мовців. У статті виявлено, що такі синтаксично-стилістичні засоби і прийоми, як номінативні та неповні фрази, вставні й вставлені одиниці, полісиндетон, інверсія, дистантне розташування синтаксично пов’язаних одиниць, сприяють реалізації комунікативної інтенції мовця на рівні персонажного мовлення. У результаті кількісного аналізу висловлень із лінгвостилістично маркованими одиницями, з’ясовано, що виражальні засоби синтаксису переважають над стилістичними прийомами у висловленнях з роману Патріка Вайта «The Eye of the Storm» для актуалізації комунікативної інтенції мовця.

Ключові слова: прагматична лінгвістика, виражальні засоби синтаксису, стилістичні прийоми синтаксису, висловлення, комунікативна інтенція.

Вступ. Категорія комунікативної інтенції, вперше запроваджена в зарубіжній теорії мовленнєвих актів, є предметом наукових інтересів у сучасних українських розвідках. Незважаючи на свій глибокий філософський та психологічний зміст, поняття комунікативної інтенції розширює межі свого дослідження в лінгвістичну площину, набуваючи нових векторів студіювання.

У практиці мовознавчих студій інтенцію розглядають як «ментальний стан мовця, який формує ґрунт для породження висловлення, відіграючи важливу роль у мовній організації модально-інтенціональних синтаксичних засобів» [11, с. 20]. За Н. Гуйванюк, реалізація висловлення «безпосередньо підкорена цілям комунікації, інтенціям мовця - автора конкретного висловлення» [6, с. 228]. Г. Почепцов висловлює думку про те, що інтенція мовця є необхідним і важливим компонентом комунікативного процесу, «предтечею» будь-якого висловлення й відіграє провідну роль в експлікації його смислу [7, с. 477].

У сучасних наукових розвідках з’являється термін комунікативна інтенція, який розглядають як свідомо спрямовану діяльність мовця, що ініціює породження висловлення, й як мінливу динамічну функціональну категорію, що виникає в процесі спільної комунікативної інтеракції та впливає на плин комунікації [5, с. 57; 8, с. 50]. Комунікативна інтенція пов’язана із мотиваційно-споживацькою сферою, з мовленнєвим задумом та волею мовця [4].

Отже, складність вивчення цієї категорії полягає в тому, що в ній поєднано такі складники комунікації, як мовець - носій і реалізатор комунікативної інтенції, висловлення - форма її втілення, та ситуація - простір реалізації та функціонування комунікативної інтенції. Усе це зумовлює актуальність наукової розвідки комунікативної інтенції за антропоцентричними, когнітивними і комунікативно-прагматичними параметрами, адже дозволяє обґрунтувати її роль у процесі комунікації та визначити систему засобів та способів її реалізації у вербальній взаємодії.

Мовна організація романів П. Вайта є складною і безкомпромісною: автор ризикує у використанні тих чи тих форм висловлення для формування художнього цілого [2, с. 317]. Вибір і розташування структурних елементів висловлення мовця на рівні діалогічного мовлення формують неабиякі синтаксичні зв’язки між його одиницями й породжують множинність відношень між його компонентами. А це передусім слугує реалізації заздалегідь задуманої комунікативної інтенції мовця, стає одним із визначальних факторів мовленнєвого впливу на співрозмовника [12].

Дослідження зарубіжними ученими мовних особливостей художніх творів П. Вайта відзначаються короткими згадками й коментарями. Літературознавці та мовні критики описують синтаксичну організацію романів письменника як викривлену, деформовану, перекручену, спотворену (contorted syntax) форму реалізації ідейно-художнього задуму; вважають, що система побудови висловлення є порушеною, беззмістовне існування безграмотно оформлених висловлень, до того ж із багатьма помилками (a dislocated and sometimes illiterate syntax), спотворює персонажне мовлення; незвичні випадки використання синтаксичних конструкцій (oddities of construction and syntax) породжують незрозумілість і багатозначність інтерпретацій змісту висловлювань [2; 3]. Відповідно до цього мета статті полягає у визначенні лінгвістичного статусу комунікативної інтенції та засобів її реалізації в романі Патріка Вайта «The Eye of the Storm». Завдання статті - окреслити комунікативно-прагматичний характер комунікативної інтенції, визначити її типи у висловленнях діалогічного мовлення персонажів та виявити лінгвостилістичні засоби її реалізації у романі Патріка Вайта «The Eye of the Storm».

Методи та методики дослідження. Методологічною основою лінгвістичного аналізу комунікативної інтенції є фундаментальні положення про нерозривний зв’язок мови та людини, мови з когнітивними, соціальними, вольовими тощо виявами осіб комунікантів; непорушну єдність одиниць мови - мовлення - мислення, їх взаємодія з екстралінгвальними параметрами комунікації; одиниця комунікації виступає як інструмент дії зі заздалегідь задуманою функцією у спілкуванні (Г. Г. Почепцов [7]; Дж. Серль [10]).

Для отримання об’єктивних результатів лінгвістичного аналізу комунікативної інтенції необхідно використати низку методів наукового аналізу, а саме: загальнонаукові, лінгвістичні, або внутрішньодисциплінарні, методи. На першому етапі дослідження важливо з’ясувати типи комунікативних інтенцій у висловленнях, що вимагає залучення контекстуальних та інтерпретаційних студій, які полягають у виокремленні й визначенні інтенційно маркованих діалогічних єдностей у романі П. Вайта. На другому етапі метою дослідження за допомогою системно-функційного аналізу є виявити мовні засоби репрезентації комунікативної інтенції мовця на рівні синтаксису. Цей етап дослідження категорії комунікативної інтенції вимагає застосування лінгвостилістичного аналізу, який передбачає виявлення мовних одиниць у висловленні з погляду додаткового експресивно-стильового забарвлення та їх ролі як інтенсифікаторів реалізації комунікативної інтенції. Процедуру кількісних підрахунків використано на всіх етапах аналізу для визначення кількісних параметрів синтаксично- стилістичних засобів вербалізації й актуалізації комунікативних інтенцій у межах висловлення в романі П. Вайта «The Eye of the Storm».

Результати та дискусії. За зовнішньою простою синтаксичною організацією художнього діалогу криється його складна комунікативно-інтенційна навантаженість. На позначення широкого спектра інтенційних станів персонажа мовець використовує чимало синтаксичних структур, які є стилістично маркованими. Адже висловлення потрапляє в центр уваги співрозмовника й досягає запланованого ефекту завдяки неочікуваній трансформації усталеної форми вираження змісту висловлення. Загалом учасник комунікації сприймає світ вибірково й швидше помічає аномальні явища, які, потрапляючи в чужу для них сферу існування, набувають нових функціональних можливостей і становлять контраст на тлі загального використання одиниць у комунікативному процесі [1, с. 76]. Відхиленому від норм явищу притаманна підвищена інформативність, воно спантеличує за певних обставин і стимулює до когнітивної діяльності, збуджує не лише комунікативні центри й увагу, але й емоційний стан адресата [1, с. 77-81]. На все це й розраховує мовець під час реалізації комунікативної інтенції у висловленні з певним стилістичним відтінком.

Мовностилістичні засоби синтаксису реалізують найбільш вживану варіантність ненормативних синтаксичних зв’язків між різними членами висловлення, що досягається завдяки взаємодії повного арсеналу виражальних засобів і стилістичних прийомів синтаксису. Останні виступають вербальними засобами, що навмисне вкладають у висловлення задумане мовцем і сприяють тлумаченню й реалізації комунікативної інтенції мовця [12].

Якщо висловлення набуває експресивних ознак у зв’язку зі своєрідним художнім оформленням інтенційного компонента, результатом якого є видозміна його функціонального навантаження, то мовні механізми експресивності пов’язані з антропоцентричним фактором, а її техніка - зі стилістичними прийомами й виражальними засобами.

У науковій розвідці послуговуємось класифікацією українського вченого О. М. Мороховського [9], який диференціює синтаксично-стилістичні засоби на виражальні засоби синтаксису та стилістичні прийоми синтаксису. До виражальних засобів синтаксису відносимо номінативне висловлення, неповне висловлення, вставні та вставлені одиниці, емфазу, полісиндетон, інверсію, дистантне розташування синтаксично пов’язаних одиниць тощо. О. М. Мороховський виокремлює такі стилістичні прийоми синтаксису відповідно до характеру зв’язку між синтаксичними структурами, способів перенесення їхніх значень і характеру зв’язку між елементами цих конструкцій, як паралелізм, риторичне питання, парцеляція [9].

У романі П. Вайта «The Eye of the Storm» виявлено такі синтаксично-стилістичні засоби, як номінативне висловлення, неповне висловлення, вставні та вставлені одиниці, полісиндетон, інверсія, дистантне розташування синтаксично пов’язаних одиниць, що інтенсифікують реалізацію комунікативної інтенції мовця на рівні персонажного мовлення.

Для створення напруженої, глибоко експресивної художньої дійсності учасник комунікації «розвантажує» висловлення, у результаті чого формуються номінативні конструкції та синтаксична неповнота висловлювань. Такі синтаксично-стилістичні різновиди, що ґрунтуються на редукції початкової моделі висловлення, увиразнюють висловлення, актуалізують важливе й вагоме, привертають увагу співрозмовника до інтенційного компонента висловлення, наприклад:

«Anything else I can do for you? The nurse stood holding her breath

«My jewel case. (+> Give me my jewel case). Then I shan’t feel completely naked» (13, c. 41).

У сформованій комунікативній ситуації художнього діалогу висловлення «My jewel case « виражає не просто номінацію предмета jewel case, а реалізовує комунікативну інтенцію мовця - прохання жінки до прислуги подати прикраси зі шкатулки. Репрезентація й тлумачення комунікативної інтенції спонукального характеру відбувається за допомогою аналізу вербального інтенсифікатора - лаконічної форми номінативного висловлення.

Зарубіжні вчені вказують на завантаженість художнього діалогу в романах П. Вайта «спотвореними фрагментами висловлень» [2; 3]. Неповне висловлення репрезентує оригінальність побудови діалогічного мовлення і своєрідний спосіб репрезентації комунікативних потреб персонажів, наприклад:

«Mrs Hunter doesn’t always know best. Not about everything» (+> It is unappropriate for nurses to dance) (13, c. 394).

Висловлення з еліптичною конструкцією not about everything виражає обурення персонажа щодо дій кухаря й опосередковано реалізує комунікативну інтенцію персонажа - заборонити розважати місіс Хантер танцями через незадовільний стан її здоров’я. Неповне висловлення тримає емоційну напруженість, інтонаційно виокремлює важливу інформацію, лаконічно виражає сутність мовця з метою актуалізації комунікативної інтенції емоційно- оцінного й спонукального типу.

Виражальні засоби синтаксису, що ґрунтуються на експансії початкової моделі висловлення, а саме: вставні та вставлені одиниці, виявлено в романі П. Вайта для реалізації комунікативної інтенції мовця. Використовуючи вставні та вставлені одиниці, мовець актуалізує додаткову інформацію, щоб винести її в центр сприйняття висловлення, наприклад:

«But nobody can have known about that except the housekeeper. Who, I wonder, engaged a crackpot Central European cabaret dancer, or whatever she is, as our mother’s cook?» (+> Fire this nurse) (13, c. 238).

У художньому діалозі висловлення Who, I wonder, engaged a crackpot Central European cabaret dancer, or whatever she is, as our mother’s cook? виражає запит щодо наймання на роботу непрофесійної кухарки разом із вимогою до повірника звільнити доглядальницю із сумнівною репутацією. На перший погляд, здається, що діти місіс Хантер хвилюються через якість обслуговування своєї матері, однак вставлені одиниці or whatever she is репрезентують особистісне неприязне ставлення дітей до прислуги в будинку матері, якою б досвідченою ця прислуга не була.

Багатосполучниковість, або полісиндетон, який є повторенням службових слів із певним стилістичним завданням, виступає інтенсифікатором у реалізації комунікативної інтенції мовця у висловленні, наприклад:

«But there’s the potatoes to peel, and the mending, and the cow, and the sticks to chop when he is not here, and I take a hoe sometimes when the weeds are extra bad, after rain «(+>I don’t buy your books as I don’t have time for reading) (13, с. 37).

Навмисне нагромадження сполучника «and» у поєднанні з перерахуванням неоднорідних за своєю структурою синтаксичних одиниць у висловленні актуалізує й увиразнює намір мовця - проінформувати співрозмовника про величезний об’єм важкої фізичної праці, що жінка виконує щоденно по господарству. До того ж відповідні стилістичні засоби активно функціонують у висловленні для розширення й підсилення її інтенції - відмова купити книги та їх читати, таким чином репрезентуючи спонукальну й інформативну комунікативні інтенції мовця.

Порушення порядку слів початкової моделі висловлення реалізовано за допомогою інверсії та дистантного розташування синтаксично пов’язаних одиниць для реалізації та інтерпретації комунікативної інтенції мовця у висловленні, наприклад:

а) More than this voice, he had begun to detest himself. «Not on your life! Or anyway, not in a hundred years, nothing will persuade Elizabeth Hunter to die» (+> I have no good relationships with my mother) (13, c. 223).

Висловлення мовця Not on your life! Or anyway, not in a hundred years, nothing will persuade Elizabeth Hunter to die інформує співрозмовника про задовільний стан здоров’я своєї матері усупереч усім хворобам, які їй надокучають, а також додатково виражає відмову попросити в матері грошей на майбутню п’єсу. На прикладі висловлення спостерігаємо висунення на початкову позицію обставини Or anyway, not in a hundred years, яка репрезентує особливий тип інверсії. Це пояснюється тим, що на початок висловлення персонаж ставить елемент, який має більшу комунікативну значущість й інформативність для співрозмовника.

Використання стилістичних прийомів синтаксису, що ґрунтуються на взаємодії синтаксичних структур у контексті, перенесення їх значень та способів зв’язку, слугують засобами реалізації комунікативних інтенцій учасників комунікації у персонажному мовленні. Серед них у романі П. Вайта «The Eye of the Storm» виявлено парцеляцію та риторичне питання, наприклад:

«I wouldn’t like living in a room, « said Genevieve. «You might get bashed. Or even murdered. By some man»(+> Don’t leave me alone) (13, c. 264).

Висловлення персонажа You might get bashed. Or even murdered. By some man не просто інформує про небезпеку життя одиначкою, а передає прохання мовця до співмешканки квартири не залишати її саму в квартирі, яку вони разом (спільно) орендують. Мовець не вдається до мовних засобів, що прямо виражають прохання, а використовує одиничні парцельовані конструкції «...get bashed. Or even murdered. By some man» як інтенсифікатори в реалізації комунікативної інтенції мовця емоційно-оцінного й спонукального характеру. З їх допомогою мовець має на меті вплинути або ж змінити думку співрозмовниці.

«But do you think you ought to?» (+> Don’t go to him, It’s not your business), she could scarcely ask (13, с. 298).

Риторичне запитання But do you think you ought to виражає не просто запит інформації персонажа, а те, що в експресивно-питальній формі мовець настійливо спонукає свою співрозмовницю відмовитися від задуманої зустрічі з сином місіс Хантер - Базілом. Свою вимогу вона мотивує тим, що негоже втручатися прислузі в особисті справи сім’ї: «I mean - meddling in family affairs» (13, c. 298).

Отже, у результаті дослідження виокремлено 837 висловлень, серед яких 206 висловлень мовців є стилістично маркованими синтаксично-стилістичними засобами для реалізації комунікативної інтенції мовця, проведено кількісний аналіз таких засобів, результати якого відображено в таблиці 1 (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Кількісне і відсоткове співвідношення синтаксично-стилістичних засобів у реалізації комунікативної інтенції мовця в романі Патріка Вайта у «The Eye of the Storm»

Висновки та перспективи подальшого дослідження. У мовленні персонажів роману П. Вайта зафіксовано сукупність продуктивних і часто вживаних експресивно та емоційно насичених висловлювань із цілим арсеналом синтаксично-стилістичних інтенсифікаторів у формі виражальних засобів та стилістичних прийомів синтаксису для реалізації комунікативної інтенції мовця. Вибір синтаксично-стилістичних засобів та прийомів зумовлений комунікативними потребами учасників комунікації, оскільки вони розширюють інтенційний потенціал висловлень.

З’ясовано, що виражальні засоби синтаксису переважають над стилістичними прийомами у висловленнях, проте вони реалізують такі типи комунікативних інтенцій, як спонукальні, емоційно-оцінні та інформативні. Інформативні комунікативні інтенції слугують стислому вираженню думок, актуалізації, уточненні або розширенні необхідної інформації для співрозмовника. У романі П. Вайта «The Eye of the Storm» виявлено такі інформативні комунікативні інтенції, як інформування. Емоційно-оцінні комунікативні інтенції підкреслюють емоційність комунікантів, їх ставлення до предметів дійсності, співрозмовників або сформованої комунікативної ситуації. В аналізованому романі П. Вайта виявлено такі комунікативні інтенції емоційно-оцінного характеру, як: неприязнь, невдоволення, злість. Спонукальні комунікативні інтенції мовця переважають над іншими типами інтенцій у романі та мають на меті вплинути на співрозмовника, спонукати його до дій чи навпаки, зупинити або переконати. У романі П. Вайта «The Eye of the Storm» виявлено такі комунікативні інтенції спонукання, як прохання, запит інформації, відмова, заборона. Перспективою подальших досліджень є урахування антропоцентричного і контекстуального факторів у реалізації комунікативної інтенції мовця у вербальній інтеракції.

References:

1. Arutiunova, Nadiia. 1999. «Yazyky myr chelovekcT. Moskva: Yazyky russkoi kultury.
2. Beston, John. 2010. Patrick White within the Western literary tradition. Sydney: Sydney University Press.
3. Collier, Gordon. 1992. The Rocks and Sticks of Words: Style, Discourse and Narrative Structure in the Fiction of Patrick White. Amsterdam: Rodopi Bv Editions.
4. Fussell, Susan, Kreuz, Roger. 2014. Social and Cognitive Approaches to Interpersonal Communication. NY: Psychology Press.
5. Gibbs, Raymond. 2004. Intentions in the Experience of Meaning. Cambridge: Cambridge University Press.
6. Huyvanyuk, Nadiia. 2007. «Perspektyvy suchasnoyi komunikatyvnoyi hramatyky». Naukovyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu. Slovyanska filolohiya Chernivtsi: Ruta 321-322: 222-228.
7. Ivanova, Iryna, Varvara Burkakova and Georgiy Pocheptsov. 1981. «Teoreticheskaia grammatika sovremennogo angliyskogo yazykd» Vyssha Shkola.
8. Kecskes, Istvan. 2014. Intercultural Pragmatics. Oxford: Oxford University Press.
9. Morokhovskyi, Alexandr, Olga Vorobjova and Nadiya Likhosherst. 1991. «Stilistika anglijskogo yazyka». Vyssha Shkola.
10. Searle, John. 1979. Expression and Meaning: Studies in the Theory of Speech Acts. Cambridge: Cambridge University Press.
11. Searle, John. 1979. Expression and Meaning: Studies in the Theory of Speech Acts. Cambridge: Cambridge University Press.
12. Shabat-Savka, Svitlana. 2014. «Katehoriya komunikatyvnoyi intentsiyi v ukrayinskiy movi». Chernivtsi: Bukrek.
13. Shuliak, Iryna 2018. «Nepriami movlennievi akty u romanah Patrika Waita: linhvostylistychnyi ta funktsionalno-prahmatychnyi aspekty». Phd. diss. Kherson.
14. White, Patrick 1975. The Eye of the Storm. New York: Avon.

Л-ра: Актуальні питання іноземної філології. – 2020. – № 12. – С. 210-215.

Біографія

Твори

• Жіноча рука

Критика

• Графічні засоби в непрямих мовленнєвих актах художнього дискурсу П. Вайта
• Патрік Уайт – по той бік австралійського міфу
• Синтаксично-стилістичні репрезентативи комунікативної інтенції мовця в романі Патріка Вайта «The Eye of the Storm»