Рефлексії та інсайти щодо музейного простору Музею Гі́ршго́рна

Музей Гі́ршго́рна в Вашингтоні почався для мене із відкриття Джона Акомфра. Імерсійна інсталяція із  використаних каністр від палива та відеоекранів,  репрезентує проблеми зміни клімату, забруднення повітря.  Фільм «Пурпур» нагадує про зникнення екологічних ландшафтів.

Музей Гі́ршго́рна заснований в 1974 році. На даний момент в музеї зберігається 12000 експонатів.

Відомий музей сучасного мистецтва зустрів мене виставкою сучасних китайських фотографів. Вона про те, як диктатура та квазі-культурна еволюція впливають на особистість, руйнують її. А ще ця експозиція про епатаж, про культуру пам'яті.

Робота Кіяна Уільямса «Медитація щодо створення Америки» репрезентувала концепції мультикультуралізму та їх кризу. Митець показав процес створення базису та  змішення фактур білого та темного кольорів на відео.

Дуже сподобалися абстракції Лойє Холловелл. Це як переосмислення Всесвіту.

Альма Томас та її роботи, створені за допомогою акрилу на полотні мають назву «Краса, Любов та Мир». Це- запрошення до Світу  Гармонії в буремні часи.

Сюрреалістичні композиції Мері Бауермайстер створені за допомогою лінз, дерева та чорнил. Вони відображають Зміни у світі. Вони невідворотні. Світ є дуже крихким та сензитивним.

Також мені дуже сподобався проєкт Гленн Лігон «Без назви (Америка/Я)». Боротьба між світлом та темрявою, усвідомленням та непорозумінням.

Для мене Сполучені Штати Америки стали калейдоскопом, який я постійно прокручувала, і кожний раз була нова картина. І мені це подобалося.

І я часто думала про взаємодію людей із різними картинами світу, різними світоглядами. Це складно, але це можливо.

Країна залишила багато того, що приховано  за  зачиненими дверима. Але візуальні інтерпретації говорять про те, що попереду дуже багато незвіданого. І у мене все вийде.

Аліна Солнишкіна