Науково-популярні відео тижня. Добірка від 12.05.2024

Портал Експеримент пропонує свіжу добірку цікавих та пізнавальних науково-популярних відео. На вас чекають топові відео наукпопа за тиждень та освітні матеріали. Приємного перегляду та мирного неба!

Вчені вважають, що на Титані є життя. Що це може бути?

У цьому відео ви дізнаєетесь: чому Земля - не найкраща планета для життя? Яким могло би бути життя на місяцях сонячної системи? Які супутники вразили вчених? І як Титан може бути більш придатним для життя ніж Марс?

Югославія

Повна історія Розпаду Та Становлення Імперії. Канал Історія від імені Т.Г. Шевченка.

Полярне сяйво в небі над Україною: Звідки воно виникає?

Ви також бачили багряне полярне сяйво? Тоді це відео може вас зацікавити.

Другу світову почала Польща? Міфи путіна і Сталіна

Нещодавно в інтерв'ю Карлсону Путін ошелешив усіх твердженням: Другу світову війну почала... Польща. Бо була непоступлива. Сьогодні історія для дорослих розвінчує 10 найбільших сталінсько-путінських міфів про Другу світову.

Перша Пунічна війна: Рим і Карфаген у боротьбі за Сицилію // Історія без міфів

Перша Пунічна війна (264–241 роки до нашої ери) – найтриваліший та найменш відомий конфлікт між Римом і Карфагеном за панування у західній частині Середземного моря. А також єдина з трьох Пунічних воєн, у якій вирішальну роль відіграли битви на морі. Адже головна боротьба велася за контроль над найбільшим середземноморським островом – Сицилією. Втім, сухопутних баталій теж не бракувало: наприклад, римляни в 256 році до н. е. вперше висадили армію на півночі Африки та спробували захопити «Нове місто» – Карфаген. Чому їм не вдалося цього зробити вже тоді, завдяки чому римлянам вдавалося перемагати на морі, що робили карфагеняни з полководцями-невдахами та яких успіхів досяг Гамількар Барка (батько Ганнібала) – розповідаємо у відео.

Як ми сприймаємо світ? Сучасна теорія перцепційного досвіду. Оля Кривитченко

Класичні коґнітивні науки запевняють, що мозок обманює нас: ми сприймаємо не зовнішній світ, а лишень його фотографії. Але чи дійсно це так? Чи бере перцепційний досвід зачин у голові або ж сприйняття починається ще в навколишньому середовищі, як травлення павука починається ще в тілі його здобичі. Поговоримо про нові концепції перцепції і про недоліки старих. Лекторка: Оля Кривітченко — Докторантка КНУ, старша викладачка кафедри філософії НУОЗ ім. П.Л. Шупика, викладачка філософії в КШЕ

Програмування у міжзоряному просторі: виклики і методи

У цьому відео ми показуємо, як NASA оновлює програмне забезпечення космічних зондів "Вояджер", які вже за межами Сонячної системи. Зануртесь у світ ретро-програмування і дізнайтесь, як древні мови Фортран та Асемблер допомагають підтримувати ці історичні місії. Не пропустіть цікаві факти про наукові відкриття "Вояджерів".

ХЛІБ. Продукт, який змінив усе. Трипільці, Русь, обряди, козаки, Голодомор | WAS

Пшеницю, ячмінь на нашій землі почали вирощувати трипільці, які навчилися пекти хліб і збудували нову цивілізацію. Їхню справу продовжили скіфи, далі революції жита і закваски відбулися в Русі за часів Володимира і Ярослава. Українські люди завжди цінували хліб, вигадали безліч його видів. Він став основою цивілізації, можливістю збудувати державу, творити мистецтво. Саме хліб намагалися у нас відібрати, але це, на щастя, не вдалося. У цьому відео - найяскравіші моменти історії хлібу, секрети хлібних виробів і традиційні хліби українців.

"Діти вулиць": безпритульність та сиротинці в містах 1920-1930-х років | Артем Харченко

Сиротинець був модерною практикою опіки над дитиною, ідеологію якої можна описати як "дисциплінарну владу", за Мішелем Фуко. Виховання "зразкової дитини" через систему сиротинців, за участі підготовлених фахівців, стало поширеною практикою в країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період. У радянській державі такі практики колективного виховання мали свої особливості та були зумовлені потужною ідеологічною індоктринацією всіх причетних до процесу. Іншою особливістю був вплив політики "коренізації", реалізацію якої можна простежити на прикладі окремих сиротинців. Під час лекції Артем Харченко проаналізував колективні портрети дітей, які перебували в сиротинцях радянської України у 1920-1930-х роках, а також працівників та працівниць цих закладів. Дослідник розглянув, як виглядав міський простір Харкова, як столиці, а також Києва, Чернігова, Одеси та Херсону для дітей із сиротинців, та які елементи його наповнювали. Значна кількість цих складових, як от залізничні вокзали, продуктові крамниці тощо, відтворює для нас модернізаційні зміни в українських містах, що тривали впродовж попередніх десятиліть.