«Про життє» Тімоті Снайдера

«Якщо ми беремо участь у виборах і впевнені, що повноцінні вибори будуть і надалі, ми знаємо, що наступного разу зможемо виправити свої помилки. Таким чином, демократія перетворює на політичну передбачуваність властивість людей помилятися і допомагає нам відчувати час як прагнення вперед, у майбутнє, на яке ми можемо частково вплинути. А якщо ми приходимо до переконання, що вибори – це ритуальна підтримка, демократія втрачає свій сенс».

«Ті, хто запевняє вас, що безпеку можна отримати тільки в обмін на свободу, зазвичай хочуть позбавити вас і того й іншого».

«Фашизм відмовлявся від розуму в ім'я волі та приносив об'єктивну істину в жертву яскравому міфу, який транслювали лідери, які нібито стали голосом народу. На складні виклики глобалізації фашистський режим приклеював відомий ярлик "змови проти нації"».

«Ми самі даємо авторитарній владі велику частину її повноважень».

«Нацистський та радянський режими перетворювали людей на цифри, причому деякі з них ми можемо підрахувати лише приблизно, а деякі реконструювати з достатньою точністю. Ми, вчені, повинні шукати ці цифри та пояснювати їх у ширшому контексті. Ми, гуманісти, маємо знову перетворити цифри на людей. Якщо ми не можемо цього зробити, тоді Гітлер і Сталін сформували не лише наш світ, а й нашу людяність».

«Протест може організуватися через соцмережі, але ніщо не стає реальністю, доки не виллється на вулиці. Якщо тирани не бачать наслідків своїх дій у тривимірному світі, нічого не змінюється».

«Постправда – це передфашизм».

«Сьогоднішні символи стають майбутньою реальністю. Не проходьте повз свастику та інші символи, що виражають ненависть до людей. Не відводьте погляд, не звикайте до них. Знищуйте їх самі і подавайте іншим приклад робити так само».

«Владі потрібно, щоб ваше тіло втопало у м'якому кріслі, а ваші емоції поглинав екран».

«Твердження, що ви жертва, коли насправді ви агресор, не є захистом. Насправді це частина злочину».

«В основі російського суспільства – ієрархія покори».

«Європейці повинні замислитися, що кожні 50 років чи кожні 30 років нам, можливо, доведеться воювати чи принаймні зупиняти війну, тож нам потрібні мінімальні збройні сили, які можна залучати в різних місцях за потреби».

«На Заході звична думка, що ти вільний через те, ким ти є, або ти вільний завдяки минулому, або ти вільний, бо якась більша структура робить тебе вільним. І жоден варіант не є правдивим. Насправді ж ти вільний, якщо готовий ризикувати. Якщо не бажаєш ризикувати – то втратиш свободу, і не обов’язково військовим чином, не обов’язково на полі бою. Таке життя. Воно не тяжіє до свободи, життя тяжіє до тиранії».

«Люди повинні могти сказати: "Свобода важлива для мене. Я хочу піти на ризик. Я бажаю говорити правду і приймати ризики"».

«Я вважаю, що Україна послужила світу, принаймні вільній частині світу, як приклад того, що свобода та демократія полягають у ризику. Свобода і демократія – це питання етики. Це не просто речі, які вам дають, ви повинні їх обрати».