Юрій Дараган


Вирішальним у житті й поезії Юрія Дарагана було прагнення до козацької вольниці, до його глибокої закоханості у свій край, його історію — складну й трагічну, у важливі хвилини якої, виборюючи суверенітет України, вагоме слово намагалися сказати не тільки його знамениті предки, а й він сам

Ю. Дараган ніколи не належав до песимістів. До останньої хвилини хоч короткого, але героїчного життя він «в офіру серце ніс» своєму народові. І хоча вже не міг прислужитися як воїн, то подарував йому свою витончену, шляхетну духовість індивідуальну естетику, яку матеріалізував у блискучих поетичних візіях. Він став для України етапним поетом, оригінальна (хоч і невелика) творчість якого вплинула фактично на всю подальшу українську поезію в еміграції.

У «Сагайдаку» (єдиній збірці Ю. Дарагана), як ніде, можемо спостерігти першовитоки романтичної української поезії. Ось вони: «Слово про Ігорів похід», народна пісня і дума, усвідомлення історичності людського буття, невтримний потяг до волі, свободи — і все це на тлі степового безмежного роздолля. Подих степу запліднює найколоритніші рядки «Сагайдака» і повертає читача до праджерел української культури й української долі.

Біографія

Твори

Критика

09.10.2016 80
Юрій Дараган. То я та вітер в дикім полі
09.10.2016 57
Юрій Дараган. Ти снивсь колись прапращуру мойому
09.10.2016 63
Юрій Дараган. Дніпро, пунсовий захід, кручі
09.10.2016 517
«Хай кров на сніг із серця присне, червоним маком зацвіте...»
09.10.2016 800
Тонкий свист летючої стріли (Юрій Дараган і його поетична збірка «Сагайдак»)
09.10.2016 231
«І я колись в майові дні в офіру серце ніс...»
09.10.2016 282
Біографія Юрія Дарагана