Рецензія на анімаційний фільм «Людина-павук: Крізь Всесвіт»

Людина-павук: Крізь Всесвіт / Spider-Man: Across the Spider-Verse

Запаморочлива арахніда Майлза Моралеса виходить на новий рівень - ще більше екшену, більше павуків і більше коміксу.

Майлз Моралес успішно носить супергеройське трико та рятує Нью-Йорк від злочинців. Але тягар рятівника іноді заважає хлопцеві реалізовуватися в житті, тому в сім'ї Людини-павука виникає напруга. Ситуація посилюється, коли герой стикається з Плямою, а ще сильніше - коли кохана Моралеса, барабанщиця Гвен Стейсі, повертається з іншого світу і тягне павука в нову авантюру.

Найбільш захоплююча ревізія супергероїки завітала, звідки ніхто не очікував. Поки Marvel з помпою представляла кіношного Людину-павука, Sony Pictures у 2018 році випустила свого радіоактивного мутанта – мультфільм, який миттєво став флагманом жанру. Так із темної лошадки «Крізь Всесвіт» перетворився на головний павучий перформанс на екрані. Мультфільм ніби завершував двадцятирічний цикл комікс-адаптацій, повертаючи їх у автохтонну землю: від реалістичних фільмів назад, до пафосу строкатих глянсових картинок, де герої та лиходії беруть участь у справжній титаномахії. Все навколо іскрилося, перебувало в постійній динаміці і запаморочливому темпі, не даючи й секунди на відпочинок, більше того - навіть на чітке пояснення, чому всесвіт улюбленого супергероя, наприклад, зайшов так далеко. Тут анімаційній Людині-павуку мало Нью-Йорка: він вирушав шукати себе в нових місцях, минаючи підземні тунелі та шпилі хмарочосів. Ми усвідомили, що 15-річний Майлз Моралес, як і його талановиті сценаристи, віддає перевагу авантюрам у мультивсесвіті – ідеальному місці, щоб зібрати арахнідів усіх мастей.

Сіквел очікувано підвищив ставки - якщо вже в природі під сотні тисяч видів павуків, то чому б і тут не розростись: мила команда з першого фільму, куди, крім Моралеса, входила аніме-версія Пенні Паркер, комічне звірятко Свин-павук, обрюзгший Паркер і цвях номера – нуарна Людина-павук із 30-х, замінилася цілою армією. Від хижої фауни, створеної в міжпросторовому павутинні, натурально розбігаються очі: тут і брутальна Людина-павук 2099 у стильному екіпіруванні (озвучка Оскара Айзека додається), і барабанщиця Гвен Стейсі, яка стала на героїчний шлях, і вагітна Жінка-паук, і навіть панковський Людина-павук у дусі Sex Pistols, не кажучи вже про зовсім неймовірний вихід індійської версії Пітера Паркера - Павітрі Прабхакаре, який розсікає на павутинні по футуристичних Мумбаях. Режисерська трійця мультфільму - Хоакім Дос Сантос, Кемп Паверс і Джастін Томпсон (комічності заради них можна також уявити як трьох різних павуків) - вже точно увійшла в літопис супергероїки: вони остаточно перетворили мультивсесвіт з модної штучки і солодкої вати для фандому у своєрідний наративний хід. Автори не тільки майстра ревізії (такого «Павука», мовляв, ви ще не бачили), а й відпеті анархісти, які намагаються електризувати стрічку з усіх кінців: щось тут живе за законами кіно, особливо щодо композиції та внутрішньокадрового монтажу, щось начисто повторює граматику коміксу, будь то колірні спалахи або ціла мова героїчних поз, а щось і зовсім нагадує про якийсь зоотроп - адже рух образів, скручених у кільце, і є причиною того, чому ефект кіно з нами трапляється.

У цьому павуковому атавізмі, в зубодроблювальному графічному сказі, де дві години гасають по порталах, роздають тумаки, пускають павутиння і проганяють по всіх колірних спектрах, є якась первісна чарівність атракціону. Розмова «Крізь Всесвіт» та глядачів – лише мовою надмірності та поліморфності, у кодуванні мультфільму вторинними зразками коміксів та мультфільмів – тут багато пастишу, знущань та стилістичних ігор, які проходять лінією від безглуздих анімаційних серіалів про Павука 70-х до імітації коміксних синглів, глянсових суперкросоверів та відеоігор. Стиль другого "Павука" - це все стилі, з'єднані через липкі волокна павука.

Цього разу дещо змінилося: у мультфільмі на порядок більше ліричних відступів, у Гвен Стейсі - центральний образ і конфлікт не приклад павукових проблем Моралеса, а неонових спалахів у кадрі ще більше, хіба що тепер це буйство фарб розгортається в штабі Людей-павуків. Дивитися, як доброзичливий супергерой влаштовує погром у супермаркеті, борючись із Плямою, звичайно, в рази цікавіше, ніж проганяти ту саму драму дорослішання про супергеройську відповідальність і ціну її становлення. Але при нюансах та затяжному хронометражі «Крізь Всесвіт» – справжній потік креативу, панк-рок від світу коміксів, який працює на безперебійній  повазі до графічної культури: від нарисів епохи Відродження до легендарних образів Джека Кірбі.