13-05-2024 Історія 781

Меч з написом Коваль Людота: міф чи автентичний артефакт?

Меч коваля Людоти – це унікальний артефакт, знайдений під час робіт у селищі Хвощове, поблизу міста Миргород, Полтавської області, який збурив світ археології та історії. Датований X-XI століттями, цей меч вирізняється не лише своїм витонченим виготовленням, але й написом на лезі, який, ймовірно, містить ім'я майстра – "Людота". Меч не лише приховує в собі велику історію, а й викликає численні дискусії та тлумачення, що додають палкий інтерес до його дослідження.

Відкриття напису та його значення

Меч коваля Людоти. Залізо, бронза, кування

У 1966 році, досліджуючи меч, знайдений у селі Хвощове на Полтавщині радянський археолог Анатолій Кірпічніков зробив сенсаційне відкриття. Спочатку меч вважали скандинавським за походженням, але після ретельного вивчення на ньому виявили напис "Коваль Людота". Це стало першим відомим випадком, коли на руському мечі 10 століття було знайдено підпис майстра, виконаний кирилицею.

Напис на мечі Людоти став предметом пильного вивчення археологів, епіграфів та палеографів. Дослідження показали, що напис був виконаний інкрустацією металевим дротом, а літери проявилися лише після обробки леза спеціальним розчином. Палеографи, фахівці з давнього письма, датували напис приблизно 1000-1050 роками.

Відкриття напису "Коваль Людота" мало значний вплив на уявлення про руське ковальське ремесло та рівень грамотності в Київській Русі. Напис на мечі Людоти свідчить про те, що ковалі того часу володіли не лише майстерністю виготовлення зброї, але й самим письмом.

Напис на мечі вважається одним з найдавніших зразків використання кирилиці на території України. Це робить його цінним джерелом для вивчення історії української мови. Професор, член-кореспондент НАН України Василь Німчук включив статтю про меч Людоти до хрестоматії з історії української мови, вважаючи напис на мечі матеріальним свідченням тисячолітньої давності української мови.

Микола Руденко, засновник Української Гельсінської Групи, написав у 1981 році про меч вірш «Коваль Людота»:

Людська душа не помирає доти

Допоки не вмирають імена –

Як напис на мечі: «Коваль Людота».

Опис меча

Меч коваля Людоти, який вчені датують періодом від Х до першої половини XI століття, відзначається не тільки своїм віковим статусом, але й багатошаровою інтерпретацією своєї історії та походження.

Клинок меча дволезний завдовжки 85,3 см і завширшки 5 см. З одного боку, на ньому видно напис "КОВАЛЬ", а з іншого – "ЛЮДОТА", де п'ята літера, хоча втрачена через ерозію металу, вважається більшістю науковців літерою "Т". Однак, деякі експерти вважають, що це могла бути і літера "Ш".

Руків'я меча представлене у двох стилях: бронзові навершя та перехрестя виготовлені в скандинавському звіриному стилі "Рінгерікі" на початку XI століття, тоді як трубкоподібне руків'я, ймовірно, з Британських островів, відзначається більш пізнім виготовленням наприкінці XI століття.

Технічне виконання меча об'єднало навички каролінгських майстрів, що проявилося у написі, скандинавськіх орнаментах та декораціях, а також класичні елементи Русі-України у формі руків'я з опущеним перехрестям та візерунком чудовиська. Цей артефакт відображає складний синтез різноманітних культурних впливів, що були характерні для епохи, коли він був створений.

Довгий час помилково вважалося, що на Русі не виготовляли свої клинки, а привозили їх за кордону. Переважно на мечах дослідникам зустрічались клейма, що вказували на їх західне походження. Це, насамперед, мечі з таврами ULFBERHT (ІХ–ХІ ст.), вироблені у майстернях Середнього Рейну, та декількома іншими, ще рідкіснішими. Варто зазначити, що ще з часів правління імператора Карла Великого західні правителі забороняли продавати клинкову зброю в слов'янскі держави. За це могли суворо покарати. Проте меч коваля Людоти свідчить про те, що майстри на місці володіли мистецтвом та високими технологіями виготовлення зброї.

Меч був статусною річчю. У літописних джерелах періоду Київської держави меч згадується як важливий атрибут князівської влади та національної гордості. Він не просто відображав військову міць, а й уособлював ідеї сили та влади держави.

Унікальність меча

Меч коваля Людоти є унікальним артефактом з кількох причин:

Автограф майстра. Це перший відомий випадок, коли на руському мечі 10 століття був знайдений підпис майстра, виконаний кирилицею. Напис "Коваль Людота" дає нам безцінну інформацію про те, хто виготовив цей меч, і ким були ковалі того часу.
Свідчення про мову. Саме українська мова відігравала важливу роль у тисячолітній історії України-Русі і використовувалася як розмовна мова,що підкреслюється терміном "коваль", а не "ковач" (як у болгарській) чи "кузнєц" (як у російській). Це спростовує твердження про те, що українська мова виникла пізніше, і чітко показує, що мова вже існувала і використовувалася в 10 столітті.
Доказ грамотності ремісників. До відкриття меча вважалося, що грамотою в Київській Русі володіли лише князі та духовенство. Цей напис свідчить про те, що грамотні люди були не лише серед еліти, але й серед ремісників, таких як коваль Людота.
Історична цінність. Меч є цінним джерелом інформації про рівень розвитку ремесел, грамотності та мови в Київській державі. Він кидає виклик усталеним уявленням про цей період історії та змушує нас по-новому поглянути на життя простих людей того часу.

Суперечки щодо автентичності

З моменту виявлення меч коваля Людоти став предметом численних досліджень та суперечок. До 2020 року він був однією з найцінніших перлин експозиції Національного музею історії України. Проте, генеральний директор музею Федір Андрощук на основі власної статті оголосив українське походження тисячолітньої зброї міфом: "Меч Коваль Людота – це міф, такий самий, як і його українське походження".

Андрощук не лише заперечує автентичність напису "Коваль Людота", але й ставить під сумнів сам факт його українського походження. Він стверджує, що відомий археолог Анатолій Кірпічніков, який досліджував меч у 1960-х роках, помилково сприйняв за кириличні літери "напівстерті жолоби від латинських літер і геометричних знаків".

Заява Андрощука викликала бурхливу реакцію в науковому середовищі. Багато істориків та археологів рішуче відкидають його аргументи, наголошуючи на ґрунтовності досліджень Кірпічнікова та беззаперечних доказах українського походження меча.

Суперечки навколо меча наразі не вщухають. Потрібні ґрунтовніші дослідження, щоб остаточно з'ясувати його справжнє походження та автентичність напису.

Через суперечки щодо його автентичності та походження, артефакт було вилучено з експозиції.

Меч коваля Людоти: археологічна знахідка, що кидає виклик уявленням

Незважаючи на суперечки щодо його автентичності та походження, цей меч безсумнівно залишається одним з найважливіших артефактів давньоруської епохи. Він кидає виклик усталеним уявленням про рівень розвитку ремесел на Русі та свідчить про значну майстерність тогочасних ковалів.

Дослідження артефакту тривають. Нові відкриття та вдосконалення методів дослідження можуть пролити більше світла на цю загадку.

Важливо підкреслити, що меч коваля Людоти має не лише археологічну, але й значну культурологічну цінність. Він символізує об'єднання різних культурних впливів та технологічних досягнень того часу. Цей артефакт свідчить про багатство та різноманіття культур та мистецтва княжої епохи, а також підкреслює важливість власної майстерності й традицій виготовлення зброї на території України-Русі.

Загалом, меч "Коваль Людота" - це унікальний артефакт, який змушує нас по-новому поглянути на історію й культуру України-Русі. Він кидає виклик стереотипам, змушує ставити нові питання та шукати нові відповіді. Вивчення цього меча безсумнівно допоможе нам краще зрозуміти славетну епоху наших предків.