27-11-2023 38

Байрон Джордж Гордон (George Gordon Byron)

Джордж Гордон Байрон

(1788–1824)

Джордж Гордон Байрон був і лишається полум’яним захисником прав пригнобленого народу, вічним карбонарієм, його прагнення перемогти тиранію, створити вільний світ втілені в художніх творах і мали великий вплив на весь наступний розвиток людства. Образ «байронічного» героя панував у європейській літературі перші три десятиріччя XIX століття. Суть цього характеру, як і всього європейського романтизму, складає протест людської особистості проти гніту суспільства, який сягає до Руссо. 

З 1813 року Байрон створює одну за одною низку поем, які демонструють розвиток специфічно байронівських форм трагічного: «Гяур» (1813), «Абідосська наречена» (1813), «Корсар» (1814), «Лара» (1814), «Осада Коринфа» (1816), «Паризина» (1816). Ця група поем одержала назву «східних». У них поет створив ту романтичну особистість, яка, власне, і стала називатися «байронічною».

Повнокровним втіленням байронічної особистості можна вважати образи Манфреда і Каїна. Вони борються із суспільством, в якому панує тиранія, проголошують свободу особистості, яка не підкоряється умовам, що її гнітять. Ця романтизована Байроном особистість розвивається ним від поеми до поеми до повного вивершення характеристик протистояння всім формам гніту. Романтичний герой Байрона наділений також благородством, несамовитим самовираженням, здатністю пристрасно і самовіддано закохуватись, альтруїстично захищати слабшого.

Біографія

Твори

Критика