(1898-1934)
У художньому світі Дмитра Фальківського саме він є тим стрижнем, довкола якого формується цілісне сприйняття творчості, саме він надає завершеного звучання навіть тим творам, де безпосередньо не присутній, дозволяє якнайглибше охопити єдність і цілісність того кола переживань, яке розгортається у творчості поета.
У художньому світі його ліричного героя домінує трагічне світовідчуття і світорозуміння, пов’язане з екзистенціальною темою життя і смерті, посиленою минулим воєнним лихоліттям та його болісним переосмисленням. До того ж, трагізм цей посилюється трагічною домінантою в самій історичній дійсності того часу: вона вражає атмосферою швидкого забуття недавніх жертв на побутовому рівні та їхньою сакралізацією на рівні державному, офіційному.
З одного боку образ ліричного героя виступає системотворчим чинником у ліричному доробку Фальківського, є носієм авторського світовідчуття і світорозуміння, а з іншого - являє собою певну цілісність, створену за законами поетичного тексту.
Твори
Критика