Галя Мазуренко

(1901-2000)

Поетична творчість Галі Мазуренко вражає щирістю, широтою тематики, нетрадиційністю образів. За віршовими рядками відчувається митець високої професіональної культури, поет-новатор, що по-своєму осмислює величезні надбання, непересічні цінності різних часів і народів. Авторка щедро вводить у вірші світові образи і сюжети, самобутньо їх інтерпретує. Крім багатьох європейських, тут широко представлені індійські, китайські, японські мотиви, притчі, легенди.

Естетичну природу лірики збагачує синтез мистецтва слова, живопису, музики. Серед модерних пошуків Галя Мазуренко найбільш схильна до сюрреалізму. У процес художнього пізнання підключається інтуїція, підсвідоме, ірраціональне. Вона сповідує переконання: вірші найліпше пишуться, коли раціональна свідомість не диктує, а жде.

За літературним стилем у ранніх творах поетеса тяжіє до неокласиків. Вона бачить,чує Україну — в запаху чебрецю, в кольорах степів, у звуках пісні. Якщо в ранніх віршах бачимо безпосередність ліричного переживання, настрій або роздум, викликаний враженням чи від картини природи, чи від твору мистецтва, то з часом усе більше посилювалося філософське начало — заглиблення у духовні основи людськості.

В які б краї і культури не проникала уява Галі Мазуренко, вона на все дивиться очима людини, яка має єдину духовну батьківщину — Україну. Українство тут не декларується, воно — у кровоносних судинах її образної системи, інтонаціях.

Біографія

Твори

Критика