Галя Мазуренко. Прокинулась. Бліді падучі зорі

Галя Мазуренко. Прокинулась. Бліді падучі зорі

Прокинулась. Бліді падучі зорі
Пропали в небі, в храмі без колон.
У ранішній росі плив, підіймався вгору
Мій молодий і мій пророчий сон...

Півсотня літ той сон запорошила
І відчаєм і жахом... Чи не жаль?
Мов зараз бачу храму довгокрилу
Блакитну вись, зорі рожевий жар...

А голос каже. Чи Дніпрова хвиля
Той голос чує? Чи людей він гріє?
Шепнуло: «Ти надійся. Будуть сили!
Надійся, чуєш? В тебе є надія!»

Звивалися із плавнями тумани,
Прозоро-синя хмарка сни ловила в сіть.
І я розкрила руки, щоб руками
Піймати небо в ранковій росі.

Біографія

Твори

Критика



Ключевые слова: Галя Мазуренко,Прокинулась. Бліді падучі зорі,письменники діаспори,Празька школа поезії,твори Галі Мазуренко,поезія Галі Мазуренко,читати твори,скачать бесплатно,українська література 20 ст

Читайте также