(1803–1870)
Творчість Проспера Меріме – одного з видатних представників французької літератури – визначне явище духовного життя Франції 19 ст., яскрава сторінка світової літератури.
Розмаїтість та глибина культурних зацікавлень П. Меріме чітко виділяють його серед творчого загалу. Усе своє життя письменник тяжіє до культурних надбань давноминулих епох, традицій свого народу та народів інших країн. Привабливою силою в історії різних народів, зокрема й українського, для письменника були люди сильних і самобутніх характерів, видатні особистості. Їм у своїй творчості П. Меріме відводить особливе місце.
Послуговуючись тим самим матеріалом, що й письменники-романтики, Проспер Меріме вміщує його не тільки в романтичному національному й історичному каркасі, а додає йому відчуття реальності, життєвості. Його тяжіння до виняткового, незвичайного набуває іншого, реалістичного вияву. Підтвердженням цього можуть бути твори письменника «Хроніка царювання Карла IX», «Матео Фальконе» «Таманго», «Кармен» та інші. В українській історії П. Меріме пов’язує сильну, вольову особистість з іменем Богдана Хмельницького.
Твори
Критика
- Містична домінанта поетики новел Проспера Меріме «Локіс» і «Венера Ільська»
- Образ сильної особистості в новелістиці Проспера Меріме
- Про специфіку реалізму Проспера Меріме (новела «Подвійна помилка»)
- Проспер Меріме і Україна
- Стильова поліфонійність новели Проспера Меріме «Взяття Редуту»
- Тема козаччини у творчості Проспера Меріме
- Україна в творчій спадщині Проспера Меріме
