Олексій Кундзіч

(1904-1964)

Олексій Кундзіч - людина незалежної вдачі, вільнодумна й критична, з імпресіоністичною манерою письма, свіжістю спостережень, витонченістю психологічних малюнків.

Він нічого не брав на віру — ні першого сказаного слова, ні зовнішності людини, ні її манери в поведінці. Для Кундзіча було важливо глибоко осмислити, перевірити, докопатися до правди, а потім тій правді знайти словесний вираз. Почуття часу, епохи, почуття народу — в таких масштабах жила його душа.

Маючи тонке вроджене чуття мови, він у природному середовищі пізнав багатства рідної мови, збагнув народні основи її і глибинну суть зв’язку «мова – народ». Шукання форми, свіжого, сильного слова увійшло в характер Олексія Кундзіча, і на багато років, та, власне, на все життя, стало однією з важливих рис його яскравої творчої індивідуальності.

Біографія

Твори

• Мати
• Пісня
• Фотограф

Критика

• Актуальність Кундзіча
• З глибокого джерела
• Художнє слово – це Святе Письмо...