Данте Ґабрієль Россетті (Dante Gabriel Rossetti)

(1828–1882)

Ще за життя Данте Ґабрієля Россетті одні обожнювали його, інші заперечували. У. Патер, наприклад, вважав його найвизначнішим своїм сучасником, а шотландський критик Р. Б’юкенен не бачив у його віршах нічого, крім аморальності й еротизму. Після його смерті Вістлер сказав: «Він був Королем». У поезії О. Вайльд, В. Б. Єйтс вважали його своїм учителем і попередником, певний його вплив відчули на собі Е. Доусон, А. Саймонз, імажиністи, георгіанці.

Творчість Д. Ґ. Россетті була однією з проміжних ланок між романтизмом початку століття і символізмом. Россетті багато чому навчався у Колріджа, Кітса та ін., його поезія може сприйматися як традиційна і багато в чому літературна за своїми джерелами: середньовічні лицарські поеми на кшталт Кітса, балади, стилізовані у народній манері, драматичні монологи на зразок Р. Броунінга. Але слід звернути увагу, що у ранній період творчість Д. Ґ. Россетті містить у собі щось інше; особливу «згущеність», концентрацію узагальнення, містичну символічність, яка творить своєрідну міфологію Життя, Любові та Смерті.

Біографія

Твори

• Її дари
• Краса

Критика

• Екфрасис у сонеті Россетті «For Spring by Sandro Botticelli» (художній простір вірша та його малярський прообраз)
• «Квітучий сад думок і почуттів...» (Мистецтво Данте Габріеля Россетті)
• Код Беатріче у поезії І. Франка та Д. Г. Россетті: типологічний аспект