(1903-1970)
Лірична стихія завжди була панівною і визначальною у творчості Тереня Масенка, починаючи від перших спроб і кінчаючи останніми творами. Факти дійсності проходять крізь свідомість і почуття автора, набираючи виразних художніх форм, емоційного забарвлення, і постають перед нами як факти мистецтва, як художні образи.
Діапазон тональності в ліриці Т. Масенка досить широкий, проте переважають в ній мінорні тони, але це не сум безнадії, не песимізм, а глибоко людські переживання. Цей ліричний сум цілком природний і закономірний. Любов до рідного краю, рідної землі, України — в серці письменника. Це основний мотив не лише лірики, а й усієї творчості поета.
Лірика Т. Масенка тісно зв’язана з народнопоетичною творчістю, вона значною мірою виросла на її ґрунті. Проте поет іде не шляхом простої стилізації, а творчо використовує особливості народної лірики, в результаті чого з’являється нова якість. Автор використовує характерні зачини, інтонації народних пісень і по цій канві гаптує свої узори.
Твори
Критика
