(1900-1990)
Ім’я Василя Кириловича Чапленка (справжнє прізвище Чапля) - письменника, вченого-лінгвіста, критика й літературознавця - не надто відоме не тільки широкому загалу українців, а й навіть науковцям, бо про талановитих вчених 20-30-х років довгий час не прийнято було говорити.
Його доля тісно пов’язана з Дніпропетровщиною, адже він тут народився (у с. Миколаївка, 18 березня 1900 p.), вищу освіту здобув у Дніпропетровському державному університеті. По закінченню аспірантури при науково-дослідницький кафедрі українознавства університету, очолювану Д. І. Яворницьким, продовжував працювати у галузі мовознавства.
Можна без перебільшення сказати, що Василь Чапленко належав до когорти людей, які творили духовне безсмертя України. Сенсом його життя залишалася напружена повсякденна творча праця, наслідком якої є понад 1000 белетристичних, драматичних, наукових і критичних праць та публіцистичних виступів у пресі.
Твори
Критика
