Історизми в творах Василя Чапленка
І. П. Мамчич
Використовуючи великі лексичні запаси основного словникового фонду української мови для відтворення культурно-побутового колориту епохи, події якої стали предметом зображення, Чапленко-письменник залучає до своїх творів матеріальні архаїзми (історизми).
Серед матеріальних архаїзмів у мові художніх творів письменника привертають увагу слова, що характеризують соціальний стан людини, наприклад: ли'чман. Помічник, заступник: І Вустя мусила пристати на це, задовольнившись замість кошового його ли'чманом. Словники фіксують вказане слово з іншим наголосом «личма'н» та значеннями 1. заст. Металева прикраса, яку жінки носили на шиї, 2. Ляпас, 3. діал. Пастух овець. Нове значення слова нами подається вперше, як специфічне для нижньонаддніпрянських говірок.
Для змалювання образів своїх героїв і картин тогочасного життя В. Чапленко широко використовував застарілу побутову лексику, яка дає читачеві змогу уявити традиційну культуру українців попередніх епох. Її реалії представлені в художніх творах митця лексемами на позначення:
1. Назв одягу та доповнень до нього: корсетка. Верхній жіночий одяг: Нона була вже причепурена: замість чорної запаски на ній була тепер картата плахта, зелена корсетка й грезетовий очіпок. Реалія, а відповідно й слово вживалося здебільшого на Київщині, Полтавщині, частково на Півдні України. Це - верхній жіночий одяг. Словники української мови фіксують це слово в двох формах: корсетка = керсетка; козачка. Верхній чоловічий одяг: А який він пишний буде, як ми справимо йому козачку, шапку з решеиілівського смушку та чоботи парубоцькі... Словник за ред. Б. Грінченка значення слова пояснює як вид верхнього чоловічого сукняного одягу; переперанка. Велика тепла хустка: Місячне сяйво осявало дрібні зморшки її доброго обличчя, вузькі плечі, прикриті благенькою, ще, либонь, дівоцькою переперанкою. Словники української мови фіксують слово переперанка тільки у складі фразеологізму убиратися (убратися) з дранки в переперанку, який передає значення «потрапляти з однієї неприємності в іншу, ще більшу»; сачок. Зменшено-пестлива форма до слова «сак», що означає верхній жіночий одяг: А жива дівчина далі смикала за рукав - дівка в «сачку» чи «рубашці» з потворно роздутими наростами рукавів на плечах. У словнику лексема «сак» закріплена із значенням «жіноче півпальто вільного крою»; чекмінь. Верхній одяг: ...похвалив він наприкінці й, упершись полою чекменя, перехрестився до ікон. Лексема фіксується в словнику як застаріла, позначає довгий верхній суконний каптан у міщан.
2. Назв взуття: патинки. Туфлі: ...патинки ж вони всі позалишали, як вимагав їхній звичай, у присінку; постоли. Взуття селян: Левко був у свиті й постолах, aлe дівчина, здавалось, не бачила цього: її очі не відривались від козакового лиця, його чорно-шовкових вусів. Пор.: заст. М’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив’язуючи до ніг мотузками (волоками).
3. Назв матеріалів: картацький. Картатий. Черчатий. Шовковий: Показала своє - нову, аж шелестку баєву юпку, дві плахти, картацькі черчаті цілу купу вишитих та помережених ще дівоцьких сорочок, спідниці, хустки, а тоді перейшла до чоловікового - вийняла з скрині добрі юхтові чоботи, смушеву шапку з червоним козацьким шликом, штани сукняні. Лексема картатий має значення «із чотирикутними візерунками, малюнками». Це власнеукраїнське утворення від карта «прямокутний аркуш», а слово черчатий у словнику за ред. Б. Грінченка закріплене із значенням:
1) Окрашенный въ червець. 2) Сділанный изъ шелка червець или съ примЪськ его.
Назв одиниць виміру: вершок, заст. Міра довжини, що дорівнює 4,4 см і застосовувалася в Україні до запровадження метричної системи мір. Слово запозичене з російської мови і первісно означало «залишок, невелика частинка понад міру», а згодом набуло значення точної величини; око. Одиниця ваги: ... непослух коштував би їм ока воску чи якогось іншого карання. Пop.: заст. Одиниця ваги, що приблизно дорівнює 1,2 кг.
Назв музичних інструментів: торбан : Розважалися ж найчастіше співами та грою на торбані, що його привіз із собою Головатий. У «Новому тлумачному словнику української мови» подається більш детальне значення цього слова: заст. Український народний струнний щипковий музичний інструмент, близький будовою до бандури.
Отже, письменник використовує застарілу лексику з метою відтворення фактів і подій минулих історичних епох. Контекстуальний аналіз мовних засобів художніх творів В. Чапленка відтворює їх незвичне для сучасного читача семантичне багатство.
Л-ра: Філологічні науки : Матеріали підсумкової наукової конференції. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 56-59.
Твори
Критика
