(1919 р. нар.) Творчість Віктора Міняйла, спрямована на пошуки людського в людині, того, що підносить її над дрібними пристрастями й буденними клопотами, формує її життєве кредо за законами совісті й честі. Письменник нерідко знаходить новий кут зору, аналізуючи людські долі й конкретні характери персонажів. Творча манера В. Міняйла позбавлена риторики. Іноді письменник, мовби сумніваючись, чи доріс читач до діалектичної оцінки персонажів, користується зверхнім авторським коментарем, виправдовуючи або прояснюючи вчинки і риси вдачі героїв. В. Міняйло досконало знає своїх героїв, душею чує їхні душі, що, вочевидь, і стало його найбільшою силою як характеротворця, а отже, й прозаїка. Його стиль визначають гранична текстова ясність, органічне поєднання портрета зовнішнього з внутрішнім, психологічним, глибокі соціальні мотиви оповіді. Уже в перших творах Віктор Міняйло виходить на головний напрямок своєї творчості — осмислення морального розвитку людини в сучасному світі, її прав і можливостей як особистості. Твори Критика |