(1882–1941)
Індивідуальне, обумовлене певним середовищем та часом, не цікавить Вірджинію Вулф; вона прагне ствердження загального. Глибинне, всебічне пізнання явищ дійсності і насамперед людини вважається їй неможливим, і письменниця до неї не прагне; її завдання інше – зафіксувати свою спільність з уявною реальністю.
Події в романах В. Вулф спрямовані насамперед на передачу нюансів емоційно-психологічного стану героїв, авторка прагне зафіксувати зміну їхніх настроїв та вражень.
Основний конфлікт локалізується у межах морально-етичних, психологічних проблем. Соціальні проблеми ніколи не є вирішальним фактором у мотивації вчинків героїв, а служать лише тлом для зображення основних подій.
Характерний прийом В. Вулф полягає в тому, що зовнішня, об'єктивна дійсність у творах письменниці служить лише приводом, хай і не зовсім випадковим, для роздумів про внутрішні конфлікти особистості.
Твори
Критика
- Вірджинія Вулф: ревізія «вікторіанців»
- Вірджинія Вулф та англійська романтична традиція
- Живопис і література в художній прозі Вірджинії Вулф
- Мовний код автора в текстах Вірджинії Вулф
- Музика хвиль: імплікації музичного в романах Вірджинії Вулф
- Роман-біографія в контексті модерністської естетики (на матеріалі роману В. Вулф «Орландо»)
- Світоглядна есеїстика Вірджинії Вулф
- Сучасна полікритика роману Вірджинії Вулф «Хвилі»
