(1840–1902)
Еміль Золя виразно висунув на перший план соціальне середовище у своїй творчості і зумів показати зумовленість поведінки персонажів саме цим середовищем.
Кожна глава у Золя, кожна «маса» є окремою силою, що штовхає до розв'язки. Знамениті «маси» Золя, зіставлені за принципом монтажу, коли сам рух часу передається, як у кінематографі, зміною різних просторових об'єктів, відтіснивши розповідь на периферію розповіді. У процесі цього об'єктивного руху, розвитку, через безліч різнопланових конфліктів і колізій, виявляються не тільки детерміновані соціально-економічними законами долі людей, а й герої, котрі управляють цими закономірностями, пізнаними ними.
Гармонічна єдність компонентів, єдність, досягнута принципово новими образотворчими та сюжетно-композиційними прийомами, становить жанрове новаторство романів Золя, що визначає їх жанрову специфіку.
Твори
Критика
Знайшли помилку або виникли питання?
Напишіть нам.
Поділитися