Світлана Талан. 9 питань письменнику

З чого усе почалося? Що стало для Вас вирішальним поштовхом?

Все почалося з пропозиції чоловіка написати книгу. Його ідея мені сподобалася, я не спала ніч, а вранці почала писати свій перший роман.

Яку книгу варто прочитати кожному, і чому?

Не можуть одні й ті ж страви подобатися кожній людині – так і в літературі. Варто читати те, що йде до душі, зачіпає за живе, надовго вкарбовується в пам'ять, змушує щось змінити у своєму житті, у собі. Також є література, яку потрібно читати, наприклад, твори про історію нашої країни.

Найяскравіша згадка дитинства?

Мені було років 3-4, коли хрещена подарувала мені багато повітряних кульок. Я спитала у неї чи можна з ними полетіли, вона сказала, що можна, якщо їх багато, буде вітер і добре розігнатися і відштовхнутися від землі. Впродовж всього життя часто я у снах відштовхуюсь від землі і злітаю вгору на повітряних кульках.

Які асоціації викликає у Вас слово «щастя»? І що воно означає особисто для Вас?

Лише два роки тому я вважала б себе щасливою, якби збулася моя мрія: подорожувати своїм авто з чоловіком від Криму до Карпат, але зараз найбільшим би щастям вважала звістку про те, що війна скінчилася і над Україною знову мирне і спокійне небо.

Що Ви найбільше цінуєте в людях?

Щирість, доброту, вірність.

Що нового і цікавого Ви відкрили для себе останнім часом?

Коли я жила в окупованому загарбниками місті, зрозуміла, як щиро люблю свою землю, своє місто, мову, наш прапор, народні пісні, одяг, тощо. І це було відкриттям, бо лише втративши все це розумієш справжню цінність того, що мав. Ніколи не забуду день звільнення міста, коли побачила на вулицях синьо-жовтий прапор… Я так плакала!

Чи переживали період творчої кризи? Якщо так, то як Вам вдалося її подолати?

Три роки тому світ побачила моя перша книга і за цей період часу я весь час працюю. Писала навіть тоді, коли були обстріли і стіл підскакував від вибухів. Коли у моєму житті негаразди, я ще більше працюю і робота мене від них рятує. Хочеться, щоб на собі не відчула що то таке творча криза.

Якби Вам випав шанс наново прожити якийсь день із минулого, чи скористалися б Ви ним? Чому?

Мені життя ніколи не простилало переді мною килим, щоб досягти чогось доводиться йти, долаючи перешкоди. Тому не хотілося б повертатися назад і починати все спочатку. Іноді я жалкую про ранній невдалий шлюб, але не було б його, не народився б мій син, тож нехай все залишається так, як є.

Який із написаних Вами творів є улюбленим?

Люблю своїх героїв про яких пишу, потім кілька разів перечитую написане, роман починає здаватися не таким вже й вдалим, а потім починається робота над новим твором і він знову подобається до того часу, поки починаєш його вичитувати, і так далі…