Про людину, що творить магічну музику. Анатолій Гернаденко.
Ханг - запатентована назва інструмента Швейцарської компанії PANArt, винахідники Фелікс Рохнер і Сабіна Шерер. Все остальне - то Хендпани! [handpan прим. ред.] На все «хангать» протизаконно і не коректно, це на рівні того, що все струнне обізвати балалайкою. )
Про дитинство насправді спогадів багато, але раз ми говоритимемо більше про музику, то і спогад буде один, і теж музикальний, бо з нього все почалось. Не знаю як то вийшло, але коли я був в 1 класі, я сам записався на музику, і то був баян)))
За всі роки свого життя я багато на чому грав. Останні 15 років то була ударна установка. А там емоції рок-н-рольного характеру і драйву. Зараз я граю на Хангах, Хендпанах, і це геть інші емоції, вони не схожі ні на що. Коли я втрачаю контроль над тим, що граю, коли занурююсь дуже глибоко в музику - це і є найкрутіші емоції, втрачаєш відчуття заземленості. І ніби то все довкола зупинилось, а ти крутишся в потоках звуку.
Я дуже люблю простих і чесних людей і дуже то всьо поважаю. Для мене дуже важливі відкритість і правда в чистому вигляді! А якщо людина брехло - то це для мене дуже дико, особливо цікаво стежити, коли брехло у зрілому віці, тоді то геть епічно))). А такі люди є )))
Дуже багато музикантів мандрівників зустрічав, але розкажу про двох. Один - Davide Swarup – людина, з якої у мене розпочалось знайомство з Хангом. Та і не тільки у мене. Я думаю, у всіх, хто чув про Ханг, то було з рук Девіда і його роликів на ютюбі. Навіть купа майстрів, які розпочали робити Хендпани, то теж все з подачі Девіда, який на то їх надихає. От так і я, побачивши відео Девіда з Хангом, втратив дар мови)))).
Одразу зрозумів, що це саме той інструмент, який я шукав все життя і було враження, ніби то я вже вмію на ньому грати... Розпочав пошуки і зрозумів, що купити то просто нереально, і мучився мріями хоча б послухати наживо... Пройшло років з 5, і мені неймовірно пощастило, мій друг Олексій Ложкін з Харкова знайшов мені той інструмент. То був Pantam SPB. Це найкращий аналог Ханга.
От раз я, продовжуючи слухати Девіда, і вже сам трохи щось граючи, сиджу собі дома і раптом дзвінок: «Доброго дня. Я - тур менеджер Девіда Сварупа. Чи не хотіли б ви разом в Києві зіграти?!»))) Тут всьо, «чєлюсть пробиває пол» і тд)))). Так я з Девідом познайомився вже вживу, а не через екран ноутбука; і тепер ми добрі друзяки, і при можливості граємо разом!
Друга людина - то друг Девіда - Avi Adir. Це взагалі для мене несподіване відкриття, бо Аві неймовірно глибоко в музиці і відчуває її на рівні космосу! Грає він на бузукі, флейтах, гітарі і ще багато на чому, то довгий список. І ще він неймовірно співає!
Так от пару років тому, коли Аві був в Україні, ми з ним грали на одному з Київських фестивалів....а потім зустрілись в Індії, і там теж багато разом грали... От Аві мене дуже надихає своєю музикою він мені аж світиться від неї).
Цікава ідея народилась нещодавно внутрі мене. Я після поїздки в Індію видам її в музиці))). Але то не скоро, бо цей фрукт повинен вистигти).
Просто граю і щось народжується, дуже люблю грати на вулиці, коли люди вперше то чують, це незабутні емоції, які і я колись так само відчув).
Розмови мої звичайно про музику, дівчат, природу. О, до речі, дуже люблю відпочивати на природі. Я її обираю з усього! Запросіть мене в крутіший ресторан, де всьо «олл інклюзів», або просто побродити в лісі, і я піду в ліс. А краще поїду на вєліку.
Я слухаю різну музику, починаючи від мантр. Але так, щоб вас здивувати, я скажу, що один з улюблених гуртів, який я все життя слухаю - Dimmu Borgir - це така музня, шо кров з колонок летить))).
Перші виступи - то маленькі квартирники для своїх, ми пили чай і я щось грав). Це було прикольно і дуже тепло).
Найфайніший захід сонця, то однозначно Індія! Хто був на Сансеті [sunset прим.ред.] в Арамболі, той обов’язково хоче це побачити знову!
Музикант, з яким я би хотів мати бесіду, то Фредді Мерк’юрі. Він досяг неймовірного в музиці, тільки маючи власний талант і справжню любов до того, що робив.
Із музикантом спілкувалася
Віта Напара
