Веснянки

СПІВАЛИ ДІВЧАТА, СПІВАЛИ

Співали дівчата, співали,
У решето пісні складали
Та й поставили на вербі.
Десь узялися горобці,
Звалили решето додолу:
Час вам, дівчата, додому!

ОЙ ЗАСПІВАЙ, СОЛОВЕЙКО

Ой заспівай, соловейко,
В саду на лому;
Час тобі, навіжений,
Додому!

— Ви, дівчата та голубоньки,
Куди йдете? — Та по губоньки!
— Хіба ж ви нас та не знаєте,
Що ви ж нас та питаєте?..

Через ліс — дубинка.
Сталась йому новинка,—
Ґедзь корову закрутив.
А дівчина хороша
Вподобала Дороша;
Траву рвала телятам,
Дала хустку хлоп'ятам.

Ой смутку ж мій, смутку!
Ой смутку ж мій, смутку!
Та дала хлопцям хустку.
Осичина й березина,
В мене плахта мережана,—
Мені батько придбав,
Щоб козак сподобав,
Мені мати дала,
Щоб я гарна була.

Володар, Володар!
Ой чи дома господар?
А я знав, що він дома,
Сидить собі в кінці стола.


ОЙ ТАМ, НА МОРІЖКУ

Ой там, на моріжку
Поставлю я хижку;
Виступцем тихо йду,
А вода по каміню,
А вода по білому —
Іще й тихше! * (Повторюється після кожних двох рядків)
Ой у тій же хижі
Дівочки сиділи,
Дівочки сиділи,
Хусточки кроїли.
Ой там, на моріжку
Поставила я хижку,
Ой у тій же хижі
Парубки сиділи,
Парубки сиділи,
Ножики гострили.
Ой там, на моріжку
Поставлю я хижку;
Розступися, розступися!
Пане кременецький,
Воєводо Сирецький!
Та виведу танчик
Сама молоденькая
По німецькій.

ОЙ ПОСІЮ ЛЕН, ЛЕН

Ой посію лен, лен,
Та вродився лен, лен.
Та вродився лениченько,
Та вродився паниченько
На воронім кониченьку
Та й витоптав лен.
А як то не лен — не в роду його,
Гарне насіннячко,
Золоте коріннячко —
Сам чистенький лен!

ОЙ ВИ, ХЛОПЦІ-ДІВЧАТА

— Ой ви, хлопці-дівчата!
Ви виходьте на вулицю.
Ой виходьте, дівчата,
Ой виносьте в правій руці солов'ята...
А дівчина, як та пава,
До козаченька припала,
До козака припадає.
Ще й серденьком називає.
— Ходім, серце, в садочок
Та ізорвем цвіточок,
Та ізорвем цвіточок
Та ізов'єм віночок.

СТОРІНКА АВТОРА