Фільм-сон «Малголленд Драйв»

Що є справжнім: реальність чи ілюзія?

Буває таке, що знімають серіал, але все одно виходить художній фільм. Таким є «Малголленд Драйв» «Mulholland Drive» (2001) Девіда Лінча. Режисер хотів зняти серіал схожий на «Твін Пікс». Але «двічі в одну річку не ввійдеш». Тому з цього всього вийшло інше кіно.

Можна сказати, що коли дивився фільми Лінча, то здається, що лише сам режисер розуміє те що він зняв. Так, трилер - це такий жанр кіно, який нам доводиться розгадувати. Але з таким цікавим сюжетом, а також гарними актрисами, як Наомі Воттс та Лаура Херрінг, вартує його дивитися. Наомі Воттс грає акторку, яка починає свою зіркову кар’єру. Вона зустрічає дівчину, яка має амнезію після автомобільної катастрофи. З цього моменту починається кримінальна історія, але на відмінно від «Твін Пікс» дія відбувається у великому місті Лос-Анжелесі. У фільмі є вкрадені гроші, корумповані режисери, ковбої-філософи.

Це кіно варто подивитися, хоча б заради трьох сцен.

Сцена в кафе «Winkies»

Знервований молодий хлопець Ден сидить у кафе та розмовляє зі своїм другом та розповідає йому про свій страшний сон. «Winkies» він вже бачив у цьому сні. У цьому кафе він відчуває страшного чоловіка, який стоїть за кутом кафе. Щоби позбутися жахливого відчуття, вони вирішують піти та переконатися, що за «Winkies» такого бути не може. Вони доходять до того місця, а там раптово з’являється зовсім чорний бездомний (?) від голови до ніг. Від жаху раптово Ден вирубується і падає, а його хапає друг.

Постільна сцена

Відверта постільна сцена з лесбійським сексом. Дівчата цілуються і взагалі по-різному кохаються. «Я закохана в тебе» - говорить блондинка брюнетці.

Девід Лінч багато у своїх фільмах приділяє увагу сексуальним сценам. Тому секс подає з різних ракурсів.

Секс - дивовижне явище. Він нагадує джаз: ви можете слухати одну попсову пісеньку безліч кількість разів, але з незліченною кількістю варіацій. Секс повинен бути таким самим. Одна мелодія, але безліч аранжувань.

Сцена в театрі «Silencio»

Складаэться враження, що саме ця сцена відображає суть фільму. Вся ця вистава, де співачка помирає, а її пісня продовжується, створена для головних героїнь фільму. Через це дівчата починають переживати та плакати. Чоловік на сцені пояснює, що «все це ілюзія».

Інтерпретації сюжету

Часто складаєтсья враження, що тільки Лінч повністю розуміє цей ребус, який він зняв. Проте є дві інтерпретації фільму. Найпопулярнішою є наступна версія: перша частина фільму — сон справжньої Даяни Селвін про те, якою вона хоче бачити себе та свою коханку Каміллу. Друга ж частина знайомить глядача зі справжньою Даяною, а не вигаданою Бетті, та з її жорстоким життям, у якому вона низько впала як у професійному, так і в особистому аспектах. У другій інтерпретації говориться про те, що сюжет фільму – подібно до Стрічки Мебіуса не має ні початку, ні кінця. Або Бетті і Рита, і Даяна і Камілла можуть існувати в паралельних світах та іноді якось взаємодіяти один з одним. Або що весь фільм - це чийсь сон, тільки невідомо чий.

На мою думку, перша інтерпретація фільму є вірною. Бо друга - про паралельні світи у фільму руйнує саму сюжетну лінію, а разом з тим втрачається філософський сенс. Простий синій ключ – це символ виконаної угоди. Тобто Каміла була вбита. Майже все, що відбувалося, - снилося або марилося Даяні перед вбивством Каміли та перед її самогубством. Труп, який бачили в кімнаті Даяни – це і є Даяна. Вона просто передчувала власну швидку смерть. Хто побачить вміст синьої коробочки – помре. Тому у синій коробочці – порожнеча, тиша, «Silencio».

Філософія Девіда Лінча

Даяна домовляється з кіллером (Джо із сна) про вбивство Каміли. На столі у Джо Даяна бачить чорну книгу, а у сні її багата уява малює, яким чином книга потрапила до Джо. Діана простягає Джо знімок зі словами «Ця дівчина» - цими словами Діана вбиває Камілу, а ці слова звучать рефреном у її сні. Даяна віддає Джо сумку з грошима (саме цю сумку та ці гроші віддає Камілі).

Джо показує синій ключ – він буде знаком того, що Каміла мертва. Діана бачить Дена. У сні весь страх Даяни проектується на нього (точніше на неї, бо роль того страшидла за кафе грає Бонні Ааронс). Безхатько, якого побачив Ден символізує весь той страх, яким наповнена Даяна. Він несе у собі послання, яке Даяна не може прочитати – послання до самої себе. У нього в руках синя коробочка, він кидає на землю та випускає весь жах Даяни – метафора у вигляді двох людей похилого віку зі сну.

Страх Даяни – екзистенційний страх людини, яка не дала відповідь на питання про своє існування, страх людини перед невизначеністю та самим собою.

Фільми Лінча варто дивитися, хоча б через те, що вони дають змогу інакше подивитися на наше життя, але вже під іншим кутом зору. Девід Лінч, це детективний Франц Кафка (цим письменником захоплюється до речі сам режисер) і, як на мене, філософ екзистенціалізму у кіно. Про життя так висловився режисер «Малголленд Драйв»: «Не думаю, що люди приймають такий простий факт: в житті немає сенсу. Мені здається, людям через це страшенно незатишно». Як не парадоксально, але мені фільми Лінча допомагають краще розуміти сенс життя. Але його фільми багатогранні, а тому кожен може їх бачити по-своєму. А вони того варті!

Дмитро Тирусь