05.10.2019

Культурна країна

Digital Art з ШІ Афіша. Події Веселі вірші про зиму Війна, кохання, перемога Вчитель, який змінив моє життя Допомога бібліотекам Зимовий конкурс Конкурс драбблів Конкурс одноактних п'єс Конкурси Поетична Хвиля Сленг Солодкий літературний конкурс Фестивалі Цікавинки культури Читай, малюй, вигравай Що відбувається у темряві

Виставка «Lysistrata». Галерея Maslo

Виставка «Lysistrata». Арт-центр Maslo art space. Афіша Хмельницький 2019

Новий проект Ніни Мурашкіної, творча практика якої вирізняється іронічністю, грайливістю, а подекуди — наївністю та зухвалістю у створенні візуальних образів, присвячено жінці, що здатна підкорювати. Лісістрата — головна героїня однойменної п’єси Арістофана, що у 5 столітті до н.е. порушує питання війни, миру та сили фемінності, що пролягає між ними. Сюжет давньогрецької комедії розгортається навколо спроб Лісістрати покласти край Пелопоннеській війні, відмовляючи чоловікам у сексуальних стосунках.

Власне в історії театру, мистецтва, кіно — скрізь віднаходимо постать Лісістрати, що крокує крізь століття, надихаючи як Пабло Пікасо, який створює серію ілюстрацій до “Лісістрати” у 1930-х, так і Обрі Бердслі, не говорячи про десятки кінострічок та театральних постановок, сповнених алюзій на головну героїню давньогрецької комедії.

До експозиції в галереї MASLO увійшли живописні роботи, графічні силуети та об’єкт, що спільно апелюють до давньогрецького образу. Проект продовжує основний інтерес художниці, що розгортається навколо тем тілесного, символічного, сексуального. Втім Мурашкіна не замикається виключно на Лісістраті як тій, що припиняє походи, навпаки, вона розширює поле її можливостей. Йдеться не лише про заборону та інші маніпулятивні механізми, внаслідок яких чоловіки припиняють війну, а й про роботу компромісу, підкори, вміння надихати. “Моя головна ідея — підкорити глядача, чоловіка, серця”, — говорить Мурашкіна. Дійсно, подекуди жартома, але переважно завдяки переповненій сексуальністю образів, художниця веде до думки про те, що жінка з усією її фемінністю має неабияку силу, аби досягати своєї мети. Крім цього, беручи за основу тогочасний образ Арістофана, авторка надає йому додаткових конотацій, бо сьогодні той не може не зчитуватись у контексті пацифістських закликів та феміністичного дискурсу.

Об’єкт у центральній частині експозиції, перш за все, привертає увагу своєю вразливістю. Тоді як жінки на картинах Мурашкіної представлені впевнено та без зайвих сентиментів як у момент розчісування та фарбування губ, так і на вершині свого становища, коли напівоголені вони лежать під невеличким шматочком хутра та знають, що не дістануться нікому, окрім самим собі.