Біографія Святослава Гординського

Святослав Ярославович Гординський – український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст – народився 30 грудня 1906 року у Коломиї у родині викладача Львівської класичної гімназії, згодом відомого літературознавця Ярослава Гординського.

Відвідував Берлінську академію мистецтв, курс візантології в Українському науковому інституті (Берлін). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії Фернана Леже.

У 1931 повернувся до Львова, де заснував Асоціацію незалежних українських митців (АНУМ), став редактором її журналу «Мистецтво». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі.

У 1930-і неодноразово перебував у селі Сновидові в тестя — пароха села отця Івана Шлемкевича, на відпочинку у Заліщиках, на Борщівщині створив картини «Над Дністром», «Сільська дівчина».

Знаючи добре візантійсько-київську українську традиції, поєднував її з новітніми конструктивними досягненнями і зумів майстерно подати українську ментальність у стилістиці свого часу.

У часи Другої світової війни згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців.

У 1944 емігрував на Захід. У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців. Згодом переїхав до США, заснував Об'єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА), організував велетенську виставку українських митців-американців і опублікував її каталог — своєрідну енциклопедію українського малярства у Штатах.

На початку 1990-х відвідав незалежну Україну.

Свою колекцію мистецьких творів заповів Національному музеєві у Львові.

Творчий доробок:

поетичні збірки «Барви й лінії» (1933), «Буруни» (1936), «Слова на каменях» (1937), «Вітер над полями» (1938), «Легенди гір» (1939), «Сім літ» (1939), «Сурми днів» (1940), «Вибрані поезії» (1943), «Вогнем і смерчем» (1947), «Поезії» (1989);

поеми «Сновидів» (1938), «Перший вал» (1941);
збірка перекладів «Поети Заходу» (1961);
монографії «Микола Глущенко» (1934), «Тарас Шевченко — маляр» (1940);
довідкова книга «Українська ікона» (1981);
альбомні видання про українських малярів: Т. Шевченка, О. Грищенка, П. Ковжуна, М. Мухина,
монографія «Віктор Цимбал. Маляр і графік». Нью-Йорк, 1972,
монографія «Леонід Перфецький». Нью-Йорк-Торонто, 1990;
мозаїки і розписи понад 30 українських церков у різних країнах світу (серед них — великі собори у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі),іконостасу для церкви св. Михайла в Гезлтоні;
переклади поезії з англійської, французької, німецької, італійської, польської та інших мов. На основі аналогій з українським фольклором доводив українське походження «Слова о полку Ігоревім»;
монографії про багатьох українських художників;
зібрав рукописи, опублікував статті, спогади про Антонича Богдана-Ігоря.