Святослав Гординський. Як кінчається заходом день

Як кінчається заходом день,
На кольори зміняються речі;
І тоді тільки я і Ґоґен,
А над нами палає вечір.

(Я бульваром ішовши, якось
Приклав чоло до вітрини
Й на Таїті зустрів його, — й ось
Ми зустрілися знову нині).

Він кохає кольори. Я теж.
Всі, що злиті в яскраві каданси:
Кобальт, ультрамарин, зелений веронез,
Кров цинобри, карміни, оранжі.

Як під вечір вони припливуть
І зіллються в контрастах екзотик,
Стануть нерви антенами тут, —
Відчувай полум'яний їх дотик!

Як кінчається заходом день,
Хочу бачити барви, не речі,
Щоб було лиш нас двох — я й Ґоґен,
А над нами наш приятель — вечір.