Володимир Кобилянський. Так смутно прекрасні осіннії дні
Так смутно прекрасні осіннії дні,
Як з шелестом листя пожовкле спадає,
Нечутно той шелест за літом ридає,
Що вснуло в сосновій труні —
Так смутно прекрасні осіннії дні…
Краса переходу — найвища краса…
Прекрасне те листя, що впало під ноги, —
Як трупом засохлим покриє дороги,
Ясніше стають небеса.
Краса переходу — найвища краса.
Твори
Критика
