Що сказав Ганс Федер
Я син комуніста. За це вчителі
Мене зневажають.
Пани й паничі, і дорослі й малі,
Ненавидять, лають.
Та їхньої ласки не треба мені,
Хай відають боги —
Не буду гонорній, лихій дітворні
Стелитись під ноги.
Дорогу майбутню і долю свою
Я знаю достоту.
В черзі довжелезній не раз постою,
Щоб мати роботу.
Тюремна зірниця чекає мене
Або милостива.
Черга за безплатним обідом, що тхне
Гнилизною пива.
Я син комуніста. І діло його
Я мушу звершити.
Тримайся, надіє, єдина снаго,
Щоб жити, щоб жити!
1960
