Герман Лінсе
Його звільнили з роботи в костьолі
За те, що він визнав бородача.
Тепер він службу править у полі,
Віддавши від божого храму ключа.
Ні, він не скинув хреста і сутани,
Ні, не забув ще своїх молитов.
Він за свободу молитися не перестане,
Він за свободу померти готов.
Найогидніше — руки цілувати попові,
Але він для мене — не просто піп.
Я його руку беру в шанобі,
Як беру із долівки селянської хліб.
Незрозуміла вам ця пошана?
Значить, я про це написати не вмів.
Знаєте ви Шашкевича Маркіяна?
Ось ніби його я сьогодні зустрів!
1961
