Смерть брата

Дмитро Павличко. Твори. Смерть брата

Коли у горах Ескамбрай
Мій брат
Упав лицем на камінь
І серце мовило:
«Пора вмирати!» —
Я пробудивсь і крикнув:
— Брате!
Що маєш людям передати —
Передавай!—
І брат сказав:
«Колись мене Хемінгуей
В Іспанії
Із бою виніс...
А це вже все...
О, я любив людей!
Куди мене скала оця несе?
Я чую, як хитається вона.
Невже це я такий важкий для неї?
Що передати людям?..
Хай кров мою зітруть
З цієї скелі,
Хай не плазують, як пігмеї,
Хай будуть мужні, і розумні,
І веселі!..»

1961


Читати також