​Тоненький силует лісів і сіл...

Тоненький силует лісів і сіл
За полем вітер в синяві колише,
Зимовий день стоїть, як білий віл,
І лоскотно мені обличчя лиже.

Обидва, наче друзі, мовчимо,
Дивуючись, хоч ми дивами ситі,
Що місяць, наче золоте ярмо,
Блищить, натертий шиями, в блакиті.

1972