7 чудових, але недооцінених мультфільмів Studio Ghibli
Нещодавно студії Ghibli виповнилося 35 років - природно, усі кинулися згадувати й переглядати улюблені роботи засновника й головної особи компанії, великого Хаяо Міядзакі. Але сьогодні ми пропонуємо вам познайомитися з іншими роботами студії - благо, там і без маестро Хаяо дуже багато цікавого.
Могила світлячків (1988)
Hotaru no haka
анімація, війна, драма
Режисер: ТАКАХАТА ІСАО
У ролях: Цутому Тацумі, Аяно Сірайсі, Йосікі Сінохара, Акемі Ямагуті, Тадасі Накамура
Двоє дітей - брат-підліток і його маленька сестра - покинуті батьками під час Другої світової війни. Навколо бомбардування американської авіації, руїни й голод, єдина задача - вижити за всяку ціну, залишившись при цьому людиною.
Разом із «Босоногим Геном» цей мультфільм - одне з головних японських кіно про війну. Щемлива, нестерпно трагічна, але зовсім не маніпулятивна драма про дітей, чию долю вщент зруйнувала загальнолюдська трагедія. Створив «Могилу світлячків» ТАКАХАТА ІСАО - співзасновник студії Ghibli й старший соратник Хаяо Міядзакі, на якого той, за власним зізнанням, все життя рівнявся.
Цікаво, що фільм був у прокаті одночасно з «Моїм сусідом Тоторо», і тематично вони перетинаються: обидві картини розповідають про різновікових дітей, які намагаються впоратися з трагедією. Але якщо у Міядзакі вони буквально тікають у фентезійний світ із добрим лісовим духом, то в Такахата часу на мрії немає: реальність навколо занадто жорстока, щоб можна було відволіктися хоч на щось. Принаймні, до своєї неминучої смерті.
Тут чути океан (1993)
Umi ga kikoeru
анімація, драма, мелодрама
Режисер: Томомі Мотідзукі
У ролях: Нобуо Тобіта, Тосіхіко Секи, Йоко Сакамото, Юрій Амано, Кає Аракі
Ще на зорі існування студії Ghibli її засновники запросили перспективного аніматора Томомі Мотідзукі, щоб той зняв для них фільм. Мотідзукі, будучи фанатом романтичних підліткових повістей Саеко Хімура, вирішив екранізувати одну з них, власне, «Тут чути океан». Це, загалом, типова історія з любовним трикутником і шкільним сеттінгом, але, як завжди в студії, прекрасно вирішена візуально. «Тут чути океан» точно не входить до списку найвидатніших робіт Ghibli (як творчість того ж Такахата), що, втім, не заважає йому бути дуже милим мультфільмом.
Зі схилів Кокуріко (2011)
Kokuriko-zaka kara
анімація, драма
Режисер: Горо Міадзакі
У ролях: Масамі Нагасава, Кейко Такешіта, Юріко Іcіда, Дзюн Фубукі, Такасі Найто
Прем'єра: 18 жовтня 2012 року
У 2006 році Горо Міядзакі, син Хаяо, дебютував як режисер із мультфільмом «Оповіді Земномор'я». Батько ту роботу розкритикував, а з сином навіть до пуття не спілкувався - метра ображало, що його нащадкові все легко дається тільки через прізвище. Через кілька років Хаяо, втім, пом'якшав і сам уже запропонував Горо зробити нову картину за його сценарієм, «Зі схилів Кокуріко».
Хаяо був вельми умовно задіяний у виробництві мультфільму, але його почерк, зрозуміло, видно - Горо явно рівнявся на свого батька (а хто б не став?). Старшому Міядзакі «Кокуріко» врешті, здається, не дуже сподобалася, але спишемо це на його природну буркотливість, все ж сама картина непогана. Це розмірена і вдумлива історія про маленьку дівчинку, яка втратила батька й вимушена власноруч вести господарство. Як режисер Горо тут явно виріс - і, хто знає, в майбутньому, може, зробить щось ще більш вражаюче.
Наші сусіди Ямада (1999)
Hohokekyo tonari no Yamada-kun
анімація, комедія, сімейний
Режисер: ТАКАХАТА ІСАО
У ролях: Тору Масуока, Масако Аракі, Наомі Уно, Акіко Яно, Тьотьо Міяко
Прем'єра 4 вересня 2008 року
Іще один шедевр від ТАКАХАТА ІСАО - навмисно мінімалістичний набір замальовок про просту японську сімейку Ямада. Це побутове, загалом, кіно, не обтяжене складними сюжетними формаціями, але цим воно і є цінним: режисер з дивною увагою помічає найдрібніші деталі повсякденного життя, а його анімація лише на перший погляд нехитра й проста. Насправді вона моторошно виразна й ідеально підходить до фільму. Пізніше, до слова, свої експерименти з формами малюнку Такахата продовжить у видатній «Казці про принцесу Кагую».
Арієтті з країни ліліпутів (2010)
Kari-gurashi no Arietti
анімація, пригоди, сімейний, фентезі
Режисер: Хіромаса Йонебаясі
В ролях: Мойзес Аріас, Бріджит Мендлер, Девід Хенрі, Уілл Арнетт, Керол Бернетт
Прем'єра: 15 вересня 2011 року
Хіромаса Йонебаясі - режисер з нового покоління Ghibli, якого часто називають прямим спадкоємцем творчих пошуків Міядзакі. Принаймні дві його картини - «Арієтті», а також випущена поза стінами студії «Мері й відьомська квітка» - дійсно сильно нагадують найбільш дитячі та безхмарні роботи маестро на кшталт «Відьминої служби доставки» і «Мого сусіда Тоторо». Йонебаясі вдало копіює цей мрійливий настрій і образотворчу легкість, за яку багато хто так любить Ghibli. І хоча в його підході може відчуватися деяке епігонство, як послідовник він дуже хороший. Сам Міядзакі другого «Тоторо» робити вже точно не збирається, а ось Хіромаса цілком може.
Шепіт серця (1995)
Mimi wo sumaseba
анімація, драма, мелодрама, музика, сімейний
Режисер: Есіфумі Кондо
В ролях: Еко Хонна, Іссей Такахасі, Такасі Татібана, Сігеру Мурою, Кейдзі Кобаясі
Прем'єра: 22 cічня 2009 року
«Шепіт серця» - одна з тих робіт Ghibli, що не потрапляють під ярлик «фентезійних», але й не цілком реалістичні. Це дивовижна історія дівчинки, яка в кожній узятій з магазину книзі виявляє те саме ім'я минулого власника й починає фантазувати, ким же може бути ця людина. Фантазія й реальність зливаються воєдино до тих пір, поки не стає, в цілому, плювати, що тут є що. «Шепіт серця» разом з міядзаківским шедевром «Вітер дужчає» - дві видатні історії про самий акт творення в найширшому сенсі.
«Шепіт серця» створив Есіфумі Кондо, приголомшливий аніматор, який, на жаль, дуже рано нас залишив. Це його перша й остання повнометражна робота - Кондо помер у 98-му, через три роки після релізу свого дебюту. Якби не зла доля, хто знає, можливо, у пантеоні Ghibli разом з Такахата й Міядзакі з'явилося б і третє ім'я.
Спогади про Марні (2014)
Omoide no Marnie
анімація, детектив, драма, сімейний
Режисери: Джеймс Симона, Хіромаса Йонебаясі
В ролях: Sara Takatsuki, Kasumi Arimura, Нанако Мацусима, Сусуму Тераджима, Тошіе Негиши
Ще одна робота Йонебаясі, що показує, що він, загалом, не так простий, як здається. Якщо «Арієтті» - явне наслідування дитячим стрічок Хаяо Міядзакі, то «Спогади про Марні» - мультфільм куди більш оригінальний і неординарний. Якщо він і схожий на щось з Ghibli, то скоріше на «Шепіт серця»: тут теж є тема творчості й зіткнення фантазії з реальністю. А в центрі - прониклива історія про стосунки хворої дівчинки Анни та її нової подруги Марні з дуже багатої родини. У 2016-му «Спогади» навіть номінувалися на «Оскара», що з японською анімацією відбувається злочинно рідко. Але не виграли – поступилися диснеївській «Головоломці».
