Як соцмережі посилюють страх чужої думки

соцмережі 2022

Страх чужої думки, ймовірно, відчував кожний у своєму житті хоч би раз. В останні роки в англомовних джерелах це поняття перетворилося в абревіатуру FOPO (“of other people's opinions”). Можливо, актуалізація поняття пов’язана з тим, що наше життя в соцмережах є хорошим ґрунтом для розвитку такого страху. Розбираємося з оглядачем WellBeing Джорджією Нельсон, як наша потреба в приналежності і узгодженні перетворюється в онлайн в безмежний цикл соціального порівняння з нереалістичними стандартами, які форми сьогодні приймає FOPO, що таке “Snapchat-дисморфия” і як покоління Z, використовуючи TikTok, шукає засоби від перфекціонізму, привитого попередниками.

Онлайн пропонує нам альтернативну реальність, де ми можемо поділитися кращою версією себе: викласти відфільтровані до невпізнанності селфі, надихаючі фото з подорожей, мотивовані цитати, фото, здавалось б, які відповідають критерію «тут і зараз», які пропонують познайомитися з ретельно продуманою частиною нашого життя. Ми стали спеціалістами «особистого бренду», розглядаючи себе, як частину ринку, де товар коштує рівно стільки, на скільки він привабливо виглядає. Але для чого?

В першу чергу нами керує страх осуду іншими і вроджена потреба в приналежності до групи, соціуму. І це не новизна для людини, вважає спеціаліст з комплексної терапії і директор центру Little Window Psychology Танії Сіау.

«Нейробіологічно ми налаштовані на пошук відчуття приналежності і соціального схвалення. З точки зору еволюції наш хитрий і дуже древній мозок шукає визнання в соціальній групі, рівно стільки ж, як він керує нами для пошуку їжі, води і даху, – це пов’язано з необхідністю забезпечити безпечне місце у плем′ї, все заради виживання. Еволюція просто була б неможлива, якби ми б були одинокі.»

Відкрийте соцмережі: новий світ, в якому особистий бренд і імідж, – все. Додатки типу Facetune дають користувачу можливість розібрати і відредагувати кожну фотографію: від загального освітлення до текстури шкіри, контурів тіла, розміру носа, – список можна продовжувати. Жінки стикаються з спотвореними стандартами красоти і недосягнутого ідеалу протягом десятиліть, ще до ери глянцевих журналів, коли моделі з тонкою талією і гладенькою шкірою прикрашали обкладинки, а знаменитості, які насмілилися набрати хоч би декілька лишніх кілограм, були обговорені таблоїдами. Але сьогодні ми у світі, де навіть наші друзі і ровесники виглядають як надто ідеальні фасади. Це явище – суміш роботи знаменитостей, фільтрів, інфлюенсерів, – і не вартує недооцінювати його вплив на самооцінку. Експерти вважають, що нереалістичні стандарти красоти, які культивуються в соцмережах, одна з причин буму пластичних операцій. Згідно звіту Міжнародного суспільства естетичної пластичної хірургії в 2019 році, у світі було виконано 11,36 мільйонів операцій і 10,89 мільйонів процедур з ін’єкціями.

Термін “Snapchat-дисморфія” (прим. дисморфія — розлад, який проявляється в надмірній самокритичності до своєї зовнішності/тіла) в теперішній час використовується для опису мільйонів людей у всьому світі, які застосовують естетичну хірургію, щоб покращити чи «відфільтрувати» своє обличчя в реальному житті. І стосується не лише окремо взятих людей; сприйняття красоти суспільством також сильно змінилося за останні роки. В середині 2020 року, приблизно в один час з оголошенням локдауну, на платформі TikTok з′явився челендж — #MainCharacterChallenge. Челендж пропонує «романтизувати своє життя», відобразивши кінематографічні моменти життя в 30-секундному відео з відповідним саундтреком: поцілунок під дощем, танці при місячному світлі, подорож на Лазурний берег з друзями, пробіжка по пляжу під час заходу. На момент написання статті в #MainCharacterChallenge було 5,4 мілліардів переглядів на TikTok.

Давайте подивимося правді в очі – приємно на деякий час відійти від реальності, і ми всі хочемо бути головними героями, хоч би деколи. Але ми не можемо зобразити ідеального персонажу і показувати лише ретельно вивірене життя, тут і виникають проблеми. Ця фасадна ошатна частина небезпечна для нашої психіки, тому що «в офлайні така поведінка неможлива; в реальному житті у нас нема можливості обрізати чи видалити неприємні частини себе чи свого життя». Але ми все ж намагаємося це зробити. Ми настільки одержимі потребою визнання, так хочемо сподобатися іншим, що забагато заклопотані досконалістю. Визнання з соціальних мереж при переході в реальне життя губиться, і ми занурюємося в отруйну кролячу нору стандартів, які неможливо досягнути в офлайн.

Соціальні мережі пропонують нам іншу реальність, в якій доступна можливість відфільтровувати, контролювати і змінювати будь-який аспект життя. Це породжує безмежний цикл соціального порівняння з нереальними стандартами, вважає Сіау, цикл, «який несвідомо і спонтанно виникає щоразу, коли ми переглядаємо новини про події в житті інших людей. Цей цикл запускається разом з емоційною нестабільністю, підвищеною соціальною тривогою, відчуттям самотності, низькою самооцінкою і невдоволенням власного тіла». Це нагадує принцип доміно. Ми дивимося на ідеальні картинки і отримуємо деяке уявлення про ідеальне життя, починаємо старанно працювати над тим, щоб створити свою фасадну картинку, а потім наші підписники відчувають тиск і бажання відповідати побаченому стандарту, тому вони теж підключаються до гонки, і так до безмежності.

Щоразу в соцмережах ми потрапляємо в пастку FOPO (страху чужої думки), і вона розповсюджує свій вплив дальше.

Поговоримо про тролей

Що відбувається, коли люди, висловлюючи свою думку, заставляють нас відчувати себе погано? За словами Сіау, ми створюємо систему уникаючи подібного досвіду.

«Наш мозок реагує на відторгнення так само, як і на фізичний біль. Це приводить до того, що ми вчимося уникати цього болю і використовуємо соцмережі, щоб відчути неправдивий зв'язок з іншими людьми і прийняття, замість цього щоб задовільнити цю потребу в реальному житті.

Страх чужої думки, породжений з «хейту», заставляє нас з розлюченістю шукати соціальної підтримки на платформі, яка й принесла нам саме це відчуття незахищеності. Відмітка “Like” підтверджує нашу вбудованість. Згідно з дослідженнями, коли нам приходить повідомлення про черговий “Like”, всередині відбувається точно такий же викид дофаміну, як і при вживанні наркотиків. Варто нам отримати підтвердження – лайк, реакцію на історію, коментар або особисте повідомлення, – ми ще більше починаємо підтримувати фасад і проживаємо життя через призму наших смартфонів. Це замкнуте коло може стати залежністю, наша одержимість похвалою в онлайні може призвести до повного відриву від суспільства в реальному житті. Враховуючи цей факт, не дивно, чому деяким людям так неприємно, коли їх критикують або тролять люди, з якими вони навіть не знайомі.

Навіть ідеально вивірене життя, відображене в соцмережах, не звільняє нас від зіткнення з хейтерами. Ми залежні від бажання подобатися і вписуватися, і саме на цьому полі чудово себе почувають тролі і клавіатурні воїни. Психологи визначили, що інтернет-тролі процвітають там, де є типові методи соціальної винагороди, їм подобається можливість посіяти соціальний хаос і нести розруху. Як і знущання і напади в реальному житті, тролінг в соцмережах викликає в нас реакцію «бий або втікай». В онлайні ви теж можете мовчки засмутитися або зайняти оборону, перейшовши в розділ «коментарі». Більш того, після нападу ви можете почати чіплятися до своїх і чужих дописів сильніше. І знову ви попадаєте в порочне коло, намагаючись покращити свої фасадні пости.

Як же впоратися з негативом, особливо якщо він походить від аноніма? У Сіау є декілька практичних порад для роботи з цим страхом:

  • Відкладіть телефон, зробіть декілька глибоких вдихів, щоб заспокоїтися і передати мозку сигнал по це, що вам нічого не загрожує;
  • Працюйте над саморефлексією і самосвідомістю. Чим більше ви розумієте себе, тим впевненіше ви будете себе почувати і тим менше на вас буде впливати чужа думка.
  • Практикуйте співчуття, щоб виробити здорове відношення до себе. Це допоможе прийняти наше переживання, а не відвертатися від них. Коли ми внутрішньо відчуваємо себе спокійно, нам легше справлятися з критикою зі сторони інших людей.

Зрозумійте свої основні цінності: що важливо для вас? Якою людиною ви намагаєтеся бути? Які особисті якості ви хочете втілити в собі? Як ви хочете відчувати себе? І як би вам хотілося, щоб інші себе відчували? Чим ви б продовжували займатися, навіть коли це було не дуже для вас комфортно, але відповідало вашим цінностям?

Якщо ви знаєте свої цінності, значить ви знаєте, хто ви є. Цей фундамент дає внутрішню впевненість і безпеку. Не замінюйте живе спілкування спілкуванням в соцмережах – проводьте більше часу офлайн з людьми, які вас знають, дорожать вами, раді зустрічі. З тими, хто заставляє вас рости і завжди підтримує ваші починання. Пам’ятайте, що підписники в соцмережах бачуть лише одну грань вашої особистості і не розуміють до кінця, хто ви насправді.

Ліки покоління Z

Новий тренд захопив соціальні мережі, — багато людей, в тому числі і інфлюенсери, викладають невідредактовані фотографії. Очевидно, це ще один побічний ефект пандемії, люди зрозуміли, що краще жити у теперішньому, бути щирим, а не транслювати ідеальний образ.

Схоже, що покоління Z, використовуючи TikTok, знайшло засіб від перфекціонізму, привитого попереднім поколінням. Хоча у додатку є свої мінуси, тим не менш, платформа в цілому орієнтована на автентичність і відносно самознищуючий гумор. Зірки TikTok відмовилися від токсичного впливу, який культивується в Instagram і повернулися до контенту, який допомагає спілкуванню і прийняттю. Згідно з дослідженнями, 60% користувачів TikTok при вході в додаток відчувають відчуття спільності. І що в результаті? Ми отримуємо менше страху одержати хейт і більше необроблених фотографій. Для покоління Z важливі не стільки естетика, скільки настрій і спосіб життя. Наприклад, тренд “photo dump” (буквально “звалище фото”) — серія повсякденних фотографій у вашому телефоні, які публікуються на сторінках в соцмережах: недоїдений бутерброд, пейзаж, знятий без фокусу, мем, ваш новий манікюр. Цей тренд продовжується в розвитку «Фі-інстаграм» чи фейків, кількість підписчиків в таких сторінках дуже мало, а фотографії менш ідеалістичні і більш (як би це не було смішно) адекватні для сприйняття. Чи може це стати протиотрутою від страху чужої думки? Можливо. Але завжди знайдеться новий троль, тренд чи платформа, яка захопить вашу увагу. Одначе спробуйте вийти за рамки свого фасаду, дозвольте соцмережам стати джерелом натхнення, місцем для творчості і спілкування. Постарайтеся дистанціюватися від свого онлайн-двійника і спрямуйте енергію на спілкування з людьми в реальному житті. Найдіть у собі сміливість, щоб розрізнити свій «страх перед думкою інших людей», але не дайте йому заволодіти вами! Дайте можливість своєму «Я» розквітнути.

За матеріалами: Georgia Nelson. Coping with FOPO. WellBeing. September 2021. Pp. 28-29.


Читайте также