09-11-2022 Мистецтво 564

Через 16 років письменник Кормак Маккарті подарує читачам два нових романи

Пасажир та Стелла Маріс. Нові книги Кормака Маккарті

JOHN BURNETT

На відданих шанувальників Кормака Маккарті, які 16 років чекали на новий твір видатного американського письменника, чекає сюрприз.

Два нові взаємопов'язані романи автора-відлюдника, що вийшли у світ 25 жовтня та 6 грудня, важко класифікувати.

Перша книга, "Пасажир", починається таємничою авіакатастрофою в морі, яку досліджує невротичний водолаз-рятувальник, одержимий своєю сестрою. Вся друга книга, "Стелла Маріс", складається з ерудованих розмов між цією сестрою, котра виявляється математичним генієм, і терапевтом у психіатричній лікарні, куди вона сама себе помістила.

Кормак Маккарті

За всіма ознаками, Маккарті працював над цим щонайменше чотири десятиліття.

"Вісім років тому ми працювали над цими книгами підпільно, тому що шанувальники Маккарті - шалені, і будь-яка звістка про нові книги, ставала грандіозною новиною", - розповідає Дженні Джексон, виконавча редакторка видавництва Knopf, яка почала працювати з автором таємно у 2014 році. "Ми зустрічалися в коридорі і передавали рукописи особисто. І я нікому не говорила, над чим ми працюємо".

Для інтерв'ю Джексон приходить до Будинку Наполеона, старовинної будівлі у Французькому кварталі Нового Орлеана - там, де Маккарті жив молодим бідним письменником. Головний герой "Пасажира" - неспокійний комерційний водолаз на ім'я Боббі Вестерн, який часто відвідує Дім Наполеона для безглуздих розмов з ексцентричними товаришами.

"На початку, - розповідає Джексон, - ми бачимо велику групу галасливих персонажів, і всі вони працюють водолазами, разом випивають і ходять по ресторанах. А наприкінці кожен з них вирушає у свою особливу подорож".

Жодна з цих двох нових книг не містить жорстокості і кровопролиття, які читачі очікували від Маккарті. Загалом у них менше дії і більше діалогів. У читачів може виникнути питання, чи не пом'якшав Маккарті у свої 89 років.

Захоплюючий опис на задній обкладинці "Пасажира" говорить: "Затонулий літак. Дев'ять пасажирів. Зникле тіло... Водолаз-рятувальник, якого переслідують за незрозумілу йому змову". Але це не гостросюжетний кримінальний трилер, на кшталт "Старим тут не місце", який став оскароносним сценарієм братів Коенів.

Кормак Маккарті Пасажир

"Пасажир" починається як "хтозна-що", але потім переходить у метафізичні роздуми Боббі.

"Коли ти Кормак Маккарті і написав "Дорогу", що ти можеш зробити далі, окрім як зайнятися Богом і людською свідомістю?" - запитує Джексон.

"Дорога" - останній роман Маккарті, що став бестселером і вийшов у 2006 році, про виснажливу подорож батька і сина серед канібалів останніх днів у постапокаліптичному ландшафті. Він отримав Пулітцерівську премію.

Маккарті описав генезу "Дороги" у своєму єдиному телевізійному інтерв'ю, яке він дав Опрі Вінфрі у 2007 році. Він розповів, що випадково опинився в Ель-Пасо зі своїм маленьким сином.

"У мене перед очима постала картина пожеж на пагорбі, і все було знищено, і я багато думав про мого маленького сина. Тому я написав ці сторінки, і на цьому все закінчилося. А потім, приблизно через чотири роки, коли я був в Ірландії, я прокинувся одного ранку і зрозумів, що це вже не дві сторінки, а ціла книга".

Нові парні книги більш щільні, ніж темні. Зокрема, вони відображають любов і глибоке розуміння Маккарті теоретичної фізики і математики. У своїх нечисленних інтерв'ю він говорив, що шукає компанії вчених в Інституті Санта-Фе поблизу свого будинку в Нью-Мексико.

Особливо активні фанати Маккарті знайшли розширені копії книг, які викликали бурхливу реакцію. Деякі фанати Маккарті були опитані у вересні на конференції, присвяченій Кормаку Маккарті, в Савані (штат Джорджія).

"Романи досліджують всі аспекти психічної поведінки людини. Я думаю, що вони просто чудові", - каже Діана Люс, колишня президентка Товариства Кормака Маккарті.

А Брайан Джемза, професор літератури в Техаському технологічному університеті, каже: "У певному сенсі вони недосконалі. Вони, ймовірно, будуть незрозумілими для багатьох людей. Скажімо так - це не мої улюблені романи".

Третя читачка, Лідія Купер, професорка англійської мови з Крейтонського університету, каже: "Вони дражнять мозок, але вони також дуже переконливі. Персонажі дійсно цікаві і захоплюючі. Я думаю, що люди будуть любити їх або ненавидіти".

Одним з організаторів конференції в Джорджії була Стейсі Піблз, професорка англійської мови, котра викладає курс про Маккарті в Центр Коледжі і є редакторкою журналу Cormac McCarthy Journal.

"До мене в офіс прийшли студенти. Кажуть: "Ви будете навчати нових студентів? Ми дуже схвильовані"".

Піблз також прочитала обидві нові книги.

"Ми чекали на них дуже довго, - каже вона. "Завжди є імовірність, що ти прочитаєш щось нове і будеш розчарований. Але я прочитала їх один раз, а потім прочитала їх знову. І, напевно, буду читати їх і далі. Я маю на увазі, що у всіх роботах Маккарті є речення, від яких просто холоне в жилах, і в цих книгах дуже багато таких речень".

Ось одне з них із "Пасажира":

"Божий власний жайворонок шкандибає в плащі і бурмоче по безплідній пустелі якогось безіменного спустошення, де холодне зоряне море розбивається і кипить, а бурі виють з цього чорного і розгойданого алькаесту".

Маккарті, котрий досі пише на ручній друкарській машинці, вважається одним із найбільших і найвпливовіших письменників англійської мови.

"Я досить рано почав помічати, що багато хто з цих студентів писав як Кормак Маккарті", - каже техаський письменник та історик Стівен Гарріган, який викладав курс з написання художніх творів у Центрі письменників імені Міхенера при Техаському університеті в Остіні. Він згадує зі сміхом: "Вони писали з дивними висловлюваннями, на кшталт: "Він поїхав на самоті в темну рівнину". Ось така мова. І це старозавітне архаїчне використання створює своєрідне заклинання, особливо для молодих письменників".

Феномен Маккарті ось-ось пролунає знову. І не лише для читачів, але й для дослідників.

Літературні папери Кормака Маккарті зберігаються у замкненій шафі в колекції Вітліффа в Техаському державному університеті в Сан-Маркосі.

"У нас тут близько сотні коробок з матеріалами Кормака", - каже Стів Девіс, літературний куратор Вітліффа, відкриваючи шафу. Його колекція починається з його першої книги "Зовнішня темрява" і закінчується ранніми чернетками "Пасажира".

Остання коробка була закрита протягом 15 років, відколи Вітліфф придбав заповітні папери Маккарті. Дослідники Маккарті вже вишикувалися в чергу, щоб зазирнути в неї. Фінальна коробка буде відкрита в той же день, коли "Пасажир" надійде в продаж - але Девіс запропонував попередній перегляд.

"Це коробка для нового роману "Пасажир", - сказав він, - і ми збираємося витягнути цю першу велику папку, на якій написано: "Пасажир, старий перший начерк. Машинопис і ксерокопії сторінок, сильно виправлені олівцем".

Можливо, вміст цієї коробки покаже, як розвивалися нові складні романи Кормака Маккарті і чому він їх писав.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «After 16 years, author Cormac McCarthy gifts two new novels to readers» на сайті npr 22 жовтня 2022 року.
Переклала Олександра Маслова


Читати також