27-11-2022 Наука та освіта 16579

Бюрократія як світська духовність

Бюрократія як світська духовність

Автор: Павло Шопін, доцент катедри прикладної лінґвістики, порівняльного мовознавства та перекладу Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Витоки бюрократичної духовности: управління, релігія та писемність

Оскільки бюрократія викликає в нас певне відчуття зв’язку з чимось більшим за нас самих, вона породжує світську духовність і залежить від неї. Бюрократія нерозривно пов’язана з винайденням писемности і своїм корінням сягає перших грамотних спільнот. Письмовий облік товарів і послуг зробив можливим здійснення складних транзакцій і створення комплексних соціальних структур. Можливо, виникнення писемности пов’язане з необхідністю відійти від сприйняття окремих об’єктів, натомість дозволивши вести підрахунок їх кількости та облік певних інших властивостей таких предметів, зокрема, сортів харчових продуктів. Саме такий процес привів до виникнення бюрократії як певної духовної практики, котра пов’язувала людей і організовувала їхнє життя. Часом бюрократія поєднувалася з релігією, оскільки обидві ці сфери були інтеґровані в адміністрацію перших централізованих держав, але сьогодні це вже не так, оскільки урядування значною мірою перейшло у світську сферу – за винятком теократичних держав. Наявність такого споконвічного зв’язку між бюрократією та релігією допомагає нам зрозуміти, чому саме питання духовности належить до практики державного управління. Адже якщо допустити, що духовність не є виключно сферою діяльности релігійних громад, то її можна пов’язати з суб’єктивним досвідом життя в сучасному суспільстві, гармонійне функціонування якого залежить від бюрократичного апарату. З огляду на те, що для вирішення складних соціальних та економічних негараздів необхідні узгоджені зусилля, духовність, яка лежить в основі цих зусиль, є не вторинним явищем, а первинною складовою сучасних адміністративних систем, яка дає їм змогу об’єднувати людей.

Суб’єктивний досвід світської духовности

Духовність – це не щось ефемерне чи надприродне, а суб’єктивне переживання індивідом залучености до політичного тіла. У цьому сенсі духовність є не марксистською ілюзією, породженою відчуженням і хибною свідомістю, а почуттям солідарности та соціальної приналежности. Незбагненний характер світської духовности обумовлений багатогранністю сучасного суспільства, яке потребує абстрагування від індивідуальних проявів особистости й безумовної довіри до деперсоніфікованих інститутів. Зважаючи на те, що ці міркування можуть звучати досить абстрактно, розглянемо на конкретному прикладі, як бюрократія може породжувати духовний досвід.

Якщо людина переїжджає до нової країни, вона, як правило, мусить спершу стати на облік у різних державних інституціях. Бюрократія не зазіхає на наші права і свободи, а дає нам можливість долучитися до місцевих систем соціальної підтримки та взаємодії.

Коли 2018 року я приїхав до Німеччини, мені довелося стати на облік у державних установах та органах місцевого самоврядування міста Фрайбурґ-у-Брайсґау, де я скористався цією можливістю, щоб поспілкуватися з державними службовцями та вдосконалити свою німецьку мову. Цю процедуру я розглядав як своєрідний спосіб стати членом місцевої громади. Реєстраційна процедура відкривала двері до соціалізації та подальшої громадської інтеґрації. Такі бюрократичні формальності можуть здаватися безглуздими, однак, якщо усвідомити їхню вагомість, бюрократія може допомогти налагодити зв’язок зі складними соціальними структурами.

У сучасних демократичних державах люди можуть страждати від ізоляції або просто потрапляти в чорні діри суспільних мереж, оскільки бюрократичні важелі для залучення широкої громадськости до надання їм допомоги можуть бути недоступними. Набуття членства в складі певної громади та участь в адміністративних процесах є духовною практикою, бо це дає нам відчуття приналежности та солідарности – певної єдности з суспільством.

Бюрократія як джерело духовного неспокою

Останнім часом багато говорять про можливість побудови нового світового порядку без бюрократії, але такий підхід може призвести до підриву громадської єдности. Вільний ринок та цифрові технології не є життєздатною альтернативою політичним процесам, які формують державну службу та систему розподілу владних повноважень. Я вважаю за краще обговорювати нагальні проблеми з державним службовцем, аніж з комп’ютером чи комерсантом.

Іронія полягає в тому, що багато людей, які живуть у середовищі добре налагодженої бюрократії, заперечують її корисність і скаржаться на ті установи, завдяки яким їхнє життя поліпшується. Більшість позитивних аспектів бюрократії часто залишаються непоміченими серед тих, хто покладається на неї у своєму повсякденному житті. В результаті цього громадяни сприймають як належне ті переваги, які дарують їм бюрократичні структури.

Попри заклики ліквідувати державність і органи управління, побороти бюрократичного Левіятана, популярність рейтингу найвпливовіших паспортів планети наштовхує на думку про те, що духовність є однією зі стрижневих цінностей бюрократичного апарату. Я часто бачу, як друзі викладають копії свого громадянства та інших адміністративних документів у соціальних мережах – вони хочуть поділитися і похизуватися своїм новим статусом. А скільки молитв прочитано заради одержання візи або водійських прав? Папірець може надати вам неабиякі привілеї. Наявність належного документа може довести, що саме ви є повноцінним членом суспільства, яке довірило прийняття важливих для нього рішень бюрократичним структурам різного масштабу.

Коли громадяни скаржаться на необхідність підписувати численні документи, важливо пам’ятати, що це проблеми першого світу у високорозвинених державах (хоча країни, що розвиваються, справді можуть мати обтяжливу бюрократичну машину). Закони та податки є досить заплутаними, адже вони передбачають численні гарантії щодо захисту та допомоги населенню.

Зрозуміло, що виключення з цього правила також трапляються. Відомі випадки, коли зловживання бюрократією має на меті ізоляцію та позбавлення прав людей, хоча її справжнє призначення – це інклюзивність та забезпечення прав і свобод.

Саме бюрократичні норми і процедури здатні відвернути катастрофу і врятувати людей в екстремальних ситуаціях, що супроводжуються масовими людськими жертвами і згубними наслідками. Якщо державний бюрократичний апарат перестає функціонувати, то зростання рівня насильства та дегуманізації призводить до катастрофічних наслідків. Хибною є думка, ніби саме міцне державне управління і бюрократичний апарат є основними винуватцями масових звірств. Хоча вони можуть стати інструментом злочинів проти людяности і бути відповідальними за вчинення подібного виду правопорушень, радше за все, кровопролиття і жорстокість стають наслідком розпаду держави та подальшого жахіття беззаконня. Герберт Маркузе у своєму есеї 1942 року «Держава та особистість при націонал-соціалізмі» розмірковує про «результативний узаконений терор бюрократизму», натомість Тимоті Снайдер дещо переосмислив це твердження у своїй книзі «Чорна земля. Голокост як історія і застередження» (2015), в якій він вказує на те, що Голокосту значною мірою сприяло знищення інституту державности у Східній Европі. Бюрократичні норми та захисні механізми більше не поширювалися на в’язнів концтаборів, бо не існувало місцевої влади, яка б ними опікувалась. Саме такий простір беззаконня дозволив нацистам чинити масові вбивства.

Поширеною є думка, що бюрократія є обтяжливою і задушливою. Як і будь-який інший вид духовности, вона може бути предметом експлуатації та зловживань з боку можновладців. Тому політичні процеси та залучення громадськости мають змінювати бюрократію на краще. Необхідно створити можливості для дискусії шляхом зворотного зв’язку з тими, хто виконує бюрократичні приписи. Бюрократи повинні нести відповідальність за свої дії. Якщо держава не здатна створити ефективний бюрократичний апарат для належного здійснення урядування, вона не виконує свого основного призначення. Діяльність чиновництва є невід’ємною частиною системи стримувань і противаг у сфері державного управління та суспільно-політичного життя. Збої в роботі цієї системи можуть мати далекосяжні наслідки для суспільства.

Бюрократія та абсурд

Здається, що сучасна бюрократія схожа на кафкіанську, бо жодна людина не може зрозуміти, як вона працює. Функції та структура органів влади є вельми хитромудрими, оскільки людське суспільство є вкрай складним. Тож існує величезний потенціал для виникнення абсурдних ситуацій і суперечностей, коли мова йде про бюрократію. Її незрозумілість посилює наше відчуття духовности, коли ми вступаємо з цим явищем в безпосередній контакт. Взаємодіючи з державними службовцями, адміністраторами та іншими посадовими особами, які, можливо, не до кінця розуміють той грандіозний механізм, який покликані підтримувати, ми відчуваємо себе частиною чогось набагато більшого, ніж ми самі.

Сказавши чимало на захист бюрократії, хотілося б поділитися власним духовним досвідом бюрократизму. Він послужить протиотрутою від будь-якого невиправданого пафосу щодо професійного і спеціалізованого управління громадським життям. Деякі імена та подробиці змінено.

У 2009 році я поїхав до США для проведення досліджень у Каліфорнійському університеті в Берклі. Оскільки я здобув федеральну стипендію, я повинен був отримати номер соціального страхування (НСС) або індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків (ІНП). Організація, яка керувала моїм науковим відрядженням – назвемо її ФСН – видала лист, в якому йшлося про те, що я маю право на отримання НСС.

Коли я звернувся в офіс Адміністрації соціального забезпечення (АСЗ) в Берклі, з’ясувалося, що для отримання НСС мені потрібен дозвіл, який, за словами ФСН, відкривав можливість працевлаштування в США. Регіональний керівник ФСН, пан Джон Ґрей, не зміг надати мені такий дозвіл – я мав право, але не мав дозволу на отримання НСС. Адже я не міг працювати під час досліджень.

Я вирішив піти до місцевого відділення Служби внутрішніх доходів (СВД), щоб подати заяву на отримання ІНП, але там мені сказали, що я не можу подати заяву на отримання ІНП, оскільки я маю право на НСС.

Після цих невдалих контактів з американською бюрократією я передав листи з відмовами від АСЗ та СВД пану Ґрею і зателефонував йому, майже плачучи. Він запевнив мене, що ФСН розгляне це питання.

Декілька місяців потому я отримав електронного листа від пана Ґрея з проханням вжити термінових заходів для вирішення цього питання. Здавалося, він забув про наше попереднє спілкування. Я нагадав йому про свою ситуацію. Я також написав листа-скаргу до штаб-квартири ФСН у Нью-Йорку.

Через кілька днів я отримав ще одне повідомлення від пана Ґрея, який пообіцяв надіслати мені листа про те, що мені дозволено мати НСС. В окремій примітці він попередив мене, що це не є справжнім дозволом. Як тільки цей фіктивний документ надійшов, я зміг подати заяву на отримання НСС. Коли я нарешті отримав його, на картці з номером було написано, що він «не є дійсним для працевлаштування». Було незрозуміло, навіщо мені взагалі потрібно було отримувати дозвіл на отримання цього номеру.

Багато хто з нас стикався з сюрреалістичною дійсністю сучасної бюрократії. Однак це набагато більше, ніж просто абсурд. Адже завдяки американському уряду та його бюрократичним структурам науковці з усього світу регулярно приїжджають до США для проведення досліджень у провідних вищих навчальних закладах країни.

Незбагненний досвід бюрократії, яка дозволяє людям працювати разом завдяки здатності абстрагуватися від суб’єктивних вражень, не повинен бути затьмарений суперечливими моментами (наче з роману «Пастка-22»), які є невід’ємною частиною життя у комплексному суспільстві. Такі кафкіанські ситуації можуть навпаки загострити наше усвідомлення того, наскільки ми залежимо від успішного і безперебійного функціонування бюрократичних мереж, які зв’язують нас воєдино і прищеплюють нам світську духовність.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Bureaucracy as secular spirituality» в журналі Areo 20 березня 2019 року.


Переклав Володимир Клапа


Читати також