Музична Шкатулка - Пустота

Музична Шкатулка – мультижанровий проєкт Володимира Альберті, музиканта з Донеччини. Його кидає з крайності у крайність і все це фіксується у творчості.

Пустоти не існує і тим не менш вона усюди, зовні та всередині, фізично та у думках, нічого невиразно більше ніч чогось – ось про що цей реліз.

Робота над ним була розпочата взимку 2021-го, але перервана війною, коли було готово дві з трьох композицій.

Якщо роздивлятися ці треки по порядку, то: першою йде інтерлюдія від ‘Автора’, це як би опис усього що тут коїться, потім ми самостійно йдемо через пустоту і бачимо, а точніше, чуємо як усе про що ми тільки що чули насправді стається, аж поки ми не розчиняємося у пустоті, потім вже нема нічого.

Найскладніше було утриматися від того щоб повторити подвиг Джона Кейджа з його 4:33

Жанри: Мелодекламація, звуковий дизайн, ембіент.

Дата: 23.12.2022 (тому що 23 це і є пустота)

Надихався філософією, власним досвідом, будиськими поняттями про пустотність.

Кліп: поки що не існує, однак планується.

Пустота

Тут протягом 25 хв. слухач проходить через три композиції кожна з яких є свого роду повторенням самої себе. Спочатку ми опиняємося перед автором який попереджає нас про пустоту, після чого ми йдемо нею аж допоки не стаємо її частиною, а потім вже немає нічого.

Текст. Пустота

Я у твоєм вусі (я у твоєм вусі)

Я в твоїй голові

Безтілесним звуком (я у твоєм вусі)

Я в твоїй голові

Я у твоєм вусі (безтілесним духом)

Я у твоїй голові

Я у твоєм вусі (я у твоєм вусі)

Я у твоїй голові

Буро-червоним кольором відсутності неба

Туман опускається на твої плечі

І ти повільно йдеш з нікуди у незвідане

Величезне нічого витріщається на тебе

Світло далеке, ледве видне, як зорі вночі

І ти продираєся крізь гілки дерева яке не виросте

Дальній крик неіснуючого птаха

Означає що ніч вже біжить за тобою

І ти озираєся по сторонах, але там не видно нічого

Нема як нема твого первісного страху

Крок за кроком і кожний ніби косою

Як усе що існує протікає із цього

А вона у твоїй голові

Аж луна що лунає до місяця якого немає

Ти можеш ховатися за будовою свого розуму

Але вона пробиває наскрізь і розмазує

З широченним розмахом,

Твої промозглі думки

Бо сам ти саме твоє існування протікає із неї

І в обійми обойми обидва тебе трапляють

Як необачно що ти обіцяв собі навіть не бачити

Вона вже біжить за тобою на двох своїх лапах

А може усіх п'яти

Можеш піднятися вище але не дістанеш навіть її п'яти

І жоден ліфт не дасть зрозуміти як і коли розіп'яти

Тремтяче листя своїх почуттів

Трудящі ласки ти досить сидів

У теплі і холодне нічого нічною відвертістю тебе забирає

Я у твоєм вусі (тебе не існує)

Я у твоїй голові

Безтілесним звуком (я у твоєм вусі)

Я у твоїй голові

Я у твоєм вусі (усюди так пусто)

Я у твоїй голові

Тебе не існує (безтілесним духом)

Я у твоїй голові

Наче ніч навколо і нічого не існує (я твоєм вусі)

Я у твоїй голові (ти у пустоті)

Все стало пустотним і я не існую (я у твоєм вусі)

Я у твоїй голові (ти у пустоті)

Я у твоєм вусі (ти у моєм вусі)

Ти у пустоті (я у пустоті)

Безтілесним звуком (я не існую)

Я у твоїй голові