Генрі Водсворт Лонгфелло. Псалом життю

Не жалій, співаче віщий,
Що життя мине, як сон.
Сон душі — це смерть; є вищий
У житті твоїм закон.

Глянь у суть — і сам розсудиш,
Що не смерть йому вінець.
«Прах єси — і прахом будеш» —
Не про душу рік Творець.

Не для радості й печалі
Ми живем! Працюй весь час
Так, щоб кожен ранок далі
На дорозі бачив нас.

Скільки справ! А час минає
I до цвинтаря веде,
I, як смертний марш, лунає
В грудях серце молоде.

В життьовій щоденній січі
На арені світовій
Будь не трусом на узбіччі,
А бійцем, що рветься в бій.

Вчора й Завтра — дві безодні,
Що ні дна їм, ні кінця.
Дій — і дій лише сьогодні!
Вір у себе і в Творця!

Мудрий приклад в серце взявши,
Так свій шлях земний пройди,
Щоб на дюнах днів назавжди
Збереглись твої сліди.

Ті, що їх у злу годину
Заблукалий знайде брат —
I розігне знову спину,
I забуде біль утрат.

Встань — і нумо до роботи!
Будь готовий все знести,
Все стерпіти, все збороти
I пробитись до мети!

Переклад В. Мисика