Війна, кохання, перемога. Зіновія Гаврилюк
За що проклинаєш Украіну?
За що проклинаєшУкраіну?
За що — нетямуща мати?
Твій син пішов заробляти,
Людей, дітей убивати?
Твій син, такий «хороший»,
Що хрестик зірвав з дитяти,
За правом, українська мати
Може його проклинати.
Ти прийняла дарунки,
Що він украв з убитих…
Як же ти можеш бездушна
Це одягати й носити?
«Ладу» свою получиш,
Замінить вона тобі сина.
Будете вік вікувати
Ти і вбивці машина.
Біль тобі душу стискає
Вий тепер гірше вовчиці!
Вбивцю ти поховала…
Всім вам в пеклі горіти!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз