Війна, кохання, перемога. Марія Захарчук
Свічки у кімнаті - не романтично
Люди ставляться до всього досить скептично
21 століття...війна...геноцид
У більшості зараз військовий прикид
Немає світла ,нічого страшного
Якщо це врятує життя хоч одного
Війна - дуже страшно думають всі
Страшно - коли лунають поховальні пісні .
Йому було тільки 20 , зовсім юний,скажи ?
І дві троянди на могилку ,тепер положи..
Він доброволець ,атовець ,герой
Навіщо ж був йому оцей " геморой " ?
Любив Україну , волю любив
"Звільнити її " цим тільки і жив .
Прокляті сусіди прийшли " врятувати "
Цій орді у пеклі тільки згнивати .
Він не раз дивився смерті у вічі
З життям прощався подумки двічі.
Та доля його зовсім інша була
У полон , ця нечиста ,його затягла .
Згадав обіцянку свою й побратима
Для нього він став ,як рідна людина .
Дістав гранату , страху немає
Полон - це найгірше ,він точно це знає .
Вибух... За ним робота арти
Прощаються подумки побратими-брати
Шкодує про вчинок цей ? Аж ніяк
Він - герой України ,справжній козак .
Ця війна неминуча була і вона не остання
Не одній мамі ,коханій носити це чорне убрання .
Воля не падає з неба ,її виборюють кров'ю
Хтось має за це платити любов'ю
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз