Війна, кохання, перемога. Віктор Кіт Че Гармаш

Марні сльози й Вкраїна нічого
не просить.
Вже натягнуті берці й відрізані
довгії коси.
Тонкі пальці міцно стискають
руків'я булави.
Чорні брови надійно сховав
капюшон балаклави.

У широких степах червоніє
земля після бою.
Вчора друг посміхавсь, а сьогодні закрив
твоє серце собою.
Білий сніг охолодить назавжди
розпечені щоки.
Ти пішов лиш на день, та не зможеш
вернутися і через роки

Все мине і у небі веселка
заграє.
І за обрієм згине безсило пекельна
заграва.
Знов долоні сплетуться, вуста прошепочуть:
"Кохаю".
Ми нарешті разом. Серця стук у війні не
згасає.

Умови конкурсу та призи

Читайте також:

Короткі вірші відомих поетів

Сучасні вірші про війну в Україні

Вірші про Україну, які проймають до сліз

Читати також