Війна, кохання, перемога. Анастасія Підгорна
Рівно рік, як пішли ми із дому,
Рівно рік, як пішли на три дні,
Рівно рік відчуваємо втому
І ненависть до тєї " с*рани".
Неможливо забути той ранок,
Коли дивишся в очі синам,
На питання: " Чому так зарано?"
Чують відповідь: " Діти, війна!"
Пам'ятаємо кожну хвилину,
Як зростала ненависть до тих,
Хто поцілив на нашу країну,
А додому уже і не встиг...
Слава всім, хто несе Перемогу
У своїх жовто-синіх руках!
І нехай кожен з них має змогу
Потонути в коханих очах!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
