Війна, кохання, перемога. Маценко Росава
Кохання у війні
Згорьована країна, залита кров'ю вся, в руїнах!
Не падає із ніг, бо має крила
То є невидима потужна сила!
А ще любов і віра в долю,
Бо серце сповнене любов'ю...
Кохайте так, як воїн волю,
Цінуйте так, як милу свою!
Війна руйнує все, є безпощадною до всього.
Та свої болі, мрії страх
Герої вже несуть до Бога.
На полі бою
Змарновані тіла лежать
А танки, як скажені, шаленим полум'ям горять...
У тім бою її коханий.
Поранений.
Та дівчина все пише й дзвонить...
З надією, що відповість.
Та от, біда! Вже мертвий воїн!
І тільки вдома, в домовині,
Страждання всі отій дівчині
Переплетуться із коханням.
Та ось, настав день Перемоги!
І всі радіють, без тривоги.
А того хто, поклав життя вона
оплакуватиме ще довго.
Могил ніхто вже не копає,
Лиш ворога всі проклинають.
І дівчина сидить, страждає
На долю свою нарікає.
Любила дуже, до нестями...
Але життя в нього забрали!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
